| Summary: | Стаття присвячена дослідженню основних дефініцій категоріального апарату теорії гостинності й туризму. У роботі узагальнені та сформульовані підходи до визначення співвідношення понять «індустрія гостинності» й «індустрія туризму». Виділено основні сегменти споживання послуг індустрії гостинності та індустрії туризму. Доведено необґрунтованість віднесення відряджених осіб до категорії «турист» та доцільність виділення їх як окремого сегменту в складі споживачів послуг індустрії гостинності та індустрії туризму. Досліджено різні підходи до визначення сутності та складу індустрії гостинності. Виявлено ключова особливість послуг гостинності, яка принципово відрізняє їх від усіх інших послуг, що надаються населенню. Доведено, що основна специфіка останніх визначається характером самих потреб, які вони задовольняють. Обґрунтовано висновок про правомірність використання дефініції «індустрія гостинності» в декількох смислових навантаженнях, а саме, у вузькому і широкому сенсах. Доведено, що в законодавчому полі дане поняття правомірно використовувати суто в вузькому сенсі. У широкому ж розумінні дану дефініцію обґрунтовано застосовувати суто в контексті використання кластерної моделі розвитку регіонів.
|
|---|