Природне поновлення сосново-букових деревостанів на Розточчі
Сосново-букові деревостани в Україні мають звужений ареал, що зумовлено складною ценотичною взаємодією світлолюбної сосни звичайної та тіньовитривалого бука лісового, й охоплюють Львівсько-Бережанське плато заходу України та гірські райони Криму. Унікальність досліджуваних деревостанів та їх обмежен...
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Ukrainian National Forestry University
2022-02-01
|
| Series: | Науковий вісник НЛТУ України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2390 |
| _version_ | 1811162276071211008 |
|---|---|
| author | Г. Т. Криницький В. Й. Яхницький Н. В. Павлюк В. В. Павлюк |
| author_facet | Г. Т. Криницький В. Й. Яхницький Н. В. Павлюк В. В. Павлюк |
| author_sort | Г. Т. Криницький |
| collection | DOAJ |
| description | Сосново-букові деревостани в Україні мають звужений ареал, що зумовлено складною ценотичною взаємодією світлолюбної сосни звичайної та тіньовитривалого бука лісового, й охоплюють Львівсько-Бережанське плато заходу України та гірські райони Криму. Унікальність досліджуваних деревостанів та їх обмежене поширення потребує поглибленого вивчення засад їх збереження і, особливо, відтворення на початкових етапах розвитку. Дослідження процесів природного поновлення сосново-букових деревостанів здійснено на п'ятьох стаціонарних пробних площах, закладених за загальноприйнятими у лісівництві методиками на Львівському Розточчі у Великопільському лісництві Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України. Материнський деревостан на досліджуваних ділянках природно сформований двома основними лісотвірними породами – сосною звичайною та буком лісовим з незначною домішкою супутніх порід. У віці 101-110 років деревостани нагромаджують запас 436-586 м3/га з часткою сосни звичайної 36-57 % та бука лісового – 35-55 % і бонітетами, відповідно, Іа,8-І,2 та І,6-ІІ,3. Світлолюбність сосни звичайної забезпечує її наявність тільки у першому ярусі, а тіньовитривалість бука лісового – переважно у першому та частково у другому. Інші породи-супутники формують другий і третій яруси. Складна вертикальна структура та висока зімкнутість материнських деревостанів, через тривалу відсутність у них лісівничих заходів, знижує інтенсивність піднаметового освітлення та ослаблює процеси природного поновлення. Внаслідок цього світлолюбна сосна звичайна не поновлюється взагалі, а підріст тіньовитривалого бука лісового сповільнює ростові процеси і максимально зосереджується у висотній групі 10-25 см та належить до категорії дрібного. При цьому на більшості пробних площ буковий підріст у значній кількості (понад 92 %) сильно ослаблений. За віковою структурою більшість букового підросту приурочена до дворічного віку, що є свідченням рідких урожайних років. Живий надґрунтовий покрив на пробних площах істотно не конкурує з підростом бука через незначне поширення в умовах низької освітленості у високозімкнутих деревостанах. Основними факторами, що обмежують формування підросту у сосново-букових лісостанах Розточчя, є недостатнє освітлення під наметом деревостанів та періодичність урожайних років у бука лісового.
|
| first_indexed | 2024-04-10T06:27:20Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-7272c29f96c64a72a1c57e0dbfa6af9f |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 1994-7836 2519-2477 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-04-10T06:27:20Z |
| publishDate | 2022-02-01 |
| publisher | Ukrainian National Forestry University |
| record_format | Article |
| series | Науковий вісник НЛТУ України |
| spelling | doaj.art-7272c29f96c64a72a1c57e0dbfa6af9f2023-03-01T18:31:34ZengUkrainian National Forestry UniversityНауковий вісник НЛТУ України1994-78362519-24772022-02-0132110.36930/403201042390Природне поновлення сосново-букових деревостанів на РозточчіГ. Т. Криницький0В. Й. Яхницький1Н. В. Павлюк2В. В. Павлюк3Національний лісотехнічний університет України, м. ЛьвівСтрадчівський навчально-виробничий лісокомбінат, смт Івано-ФранковеНаціональний лісотехнічний університет України, м. ЛьвівНаціональний лісотехнічний університет України, м. ЛьвівСосново-букові деревостани в Україні мають звужений ареал, що зумовлено складною ценотичною взаємодією світлолюбної сосни звичайної та тіньовитривалого бука лісового, й охоплюють Львівсько-Бережанське плато заходу України та гірські райони Криму. Унікальність досліджуваних деревостанів та їх обмежене поширення потребує поглибленого вивчення засад їх збереження і, особливо, відтворення на початкових етапах розвитку. Дослідження процесів природного поновлення сосново-букових деревостанів здійснено на п'ятьох стаціонарних пробних площах, закладених за загальноприйнятими у лісівництві методиками на Львівському Розточчі у Великопільському лісництві Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України. Материнський деревостан на досліджуваних ділянках природно сформований двома основними лісотвірними породами – сосною звичайною та буком лісовим з незначною домішкою супутніх порід. У віці 101-110 років деревостани нагромаджують запас 436-586 м3/га з часткою сосни звичайної 36-57 % та бука лісового – 35-55 % і бонітетами, відповідно, Іа,8-І,2 та І,6-ІІ,3. Світлолюбність сосни звичайної забезпечує її наявність тільки у першому ярусі, а тіньовитривалість бука лісового – переважно у першому та частково у другому. Інші породи-супутники формують другий і третій яруси. Складна вертикальна структура та висока зімкнутість материнських деревостанів, через тривалу відсутність у них лісівничих заходів, знижує інтенсивність піднаметового освітлення та ослаблює процеси природного поновлення. Внаслідок цього світлолюбна сосна звичайна не поновлюється взагалі, а підріст тіньовитривалого бука лісового сповільнює ростові процеси і максимально зосереджується у висотній групі 10-25 см та належить до категорії дрібного. При цьому на більшості пробних площ буковий підріст у значній кількості (понад 92 %) сильно ослаблений. За віковою структурою більшість букового підросту приурочена до дворічного віку, що є свідченням рідких урожайних років. Живий надґрунтовий покрив на пробних площах істотно не конкурує з підростом бука через незначне поширення в умовах низької освітленості у високозімкнутих деревостанах. Основними факторами, що обмежують формування підросту у сосново-букових лісостанах Розточчя, є недостатнє освітлення під наметом деревостанів та періодичність урожайних років у бука лісового. https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2390сосново-букові лісостанизімкнутість деревостануосвітленнянадґрунтовий покривпідріст |
| spellingShingle | Г. Т. Криницький В. Й. Яхницький Н. В. Павлюк В. В. Павлюк Природне поновлення сосново-букових деревостанів на Розточчі Науковий вісник НЛТУ України сосново-букові лісостани зімкнутість деревостану освітлення надґрунтовий покрив підріст |
| title | Природне поновлення сосново-букових деревостанів на Розточчі |
| title_full | Природне поновлення сосново-букових деревостанів на Розточчі |
| title_fullStr | Природне поновлення сосново-букових деревостанів на Розточчі |
| title_full_unstemmed | Природне поновлення сосново-букових деревостанів на Розточчі |
| title_short | Природне поновлення сосново-букових деревостанів на Розточчі |
| title_sort | природне поновлення сосново букових деревостанів на розточчі |
| topic | сосново-букові лісостани зімкнутість деревостану освітлення надґрунтовий покрив підріст |
| url | https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2390 |
| work_keys_str_mv | AT gtkrinicʹkij prirodneponovlennâsosnovobukovihderevostanívnaroztoččí AT vjâhnicʹkij prirodneponovlennâsosnovobukovihderevostanívnaroztoččí AT nvpavlûk prirodneponovlennâsosnovobukovihderevostanívnaroztoččí AT vvpavlûk prirodneponovlennâsosnovobukovihderevostanívnaroztoččí |