| Summary: | У статті йдеться про висвітлення засобами масової інформації меморіальних ініціатив у м. Харкові доби незалежної України. У центрі дослідження перебувають новинні повідомлення друкованих та електронних періодичних видань, присвячені близько 100 пам’ятникам і скульптурним композиціям, спорудженим у місті впродовж 1991–2019 років. Під час аналізу масиву публікацій було звернено увагу на тематичний спектр та архітектоніку повідомлень про монументальні місця пам’яті. У результаті з’ясовано, що широкий інформаційний резонанс щодо встановлення певних пам’ятників був зумовлений не так заслугами історичних осіб, які вшановувалися, як визначався іншими чинниками, зокрема участю представників влади у комеморативних заходах. При цьому повідомлення ЗМІ зрідка містять думку експертів та містян щодо таких місць пам’яті. На сторінках медійних публікацій часто саме представники влади висловлюються з приводу мотивів увічнення та говорять про значення певного місця пам’яті замість безпосередніх ініціаторів, особливо якщо ними є не державні інституції, а громадські організації. Водночас фіксується й інша тенденція: незалежні та опозиційні владі ЗМІ звертають більше уваги саме на мотиви агентів пам’яті, а також розширюють тематичний спектр повідомлень, більш докладно висвітлюючи процес ухвалення рішення та дискусії, пов’язані з цим. На нашу думку, останнє може бути осмислене не тільки як протидія усталеним практикам здійснення та висвітлення у ЗМІ комеморативних заходів, але й як важливий інструмент вироблення нової культури пам’яті та побудови громадянського суспільства. Крім того, на сучасному етапі зростає важливість широкого суспільного діалогу щодо меморіальних ініціатив у місті між представниками різних політичних і професійних співтовариств. Зрештою, затребуваним стає сприйняття монументальних місць пам'яті не лише як ідеологічного ресурсу чи інструменту символічного маркування території, але також засобу створення позитивного і конкурентного образу міста.
|
|---|