Summary: | У статті проаналізовано теоретичні засади та тенденції розвитку семіотичного літературознавства. Охарактеризовано низку визначень семіотики як науки про знакові системи, розкрито їх властивості та загальні теорії знаків і систем. Зазначено, що у зв’язку з популярністю семіотики наявні зловживання її термінами, що викликає занепокоєння серед науковців. Окреслено генезис самої знакової теорії та специфіку семіотики як науки, охарактеризовано дослідження її засновників, що репрезентують полярні підходи до галузі. Проаналізовано основні погляди представників різних напрямів. Зосереджено увагу на вітчизняних та іноземних дослідженнях 1950– 1990-х років, що окреслюють проблематику використання структурносеміотичних методів у вивченні літератури.
|