ВІДІБРАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗРАЗКІВ ДЛЯ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: СПІРНІ ПИТАННЯ НОРМАТИВНОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ТА ПРАКТИКИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
Стаття присвячена дослідженню юридичної природи такої процесуальної дії як відібрання біологічних зраз- ків для експертного дослідження, ефективності її нормативної регламентації та практики правозастосування. У межах дослідження увага акцентується на тому, що відібрання біологічних зразків для ек...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2021-10-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/242625 |
| Summary: | Стаття присвячена дослідженню юридичної природи такої процесуальної дії як відібрання біологічних зраз-
ків для експертного дослідження, ефективності її нормативної регламентації та практики правозастосування.
У межах дослідження увага акцентується на тому, що відібрання біологічних зразків для експертизи є
одним з прикладів такої процесуальної дії, де одночасно зачіпається ціла низка прав людини. Тому не ви-
падково на законодавчому рівні передбачено ряд процесуальних запобіжників, ігнорування яких матиме
наслідком недопустимість отриманих у такий спосіб доказів.
Аналізуючи нормативну регламентацію відібрання біологічних зразків для експертизи, авторка відзначає
її невиправдану лаконічність, що в цілому призводить до негативних наслідків, зокрема різнотлумачень, які
виникають у правозастосовній діяльності. Серед іншого, відзначається, що на законодавчому рівні норма-
тивно не закріплено поняття «біологічні зразки», що в свою чергу обумовлює термінологічну неточність
означеного поняття у правозастосовній практиці. Тож, однією із пропозицій, які обстоює авторка, є надання
нормативного визначення поняттю «біологічні зразки».
Окрема увага в статті приділена дослідженню примусового відібрання біологічних зразків у контексті
реалізації однієї з ключових засад кримінального провадження – свободи від самовикриття. Акцентуєть-
ся увага, що примусове відібрання біологічних зразків для експертизи супроводжується значним ступенем
втручання у сферу прав і свобод людини, зокрема. Разом з тим, в багатьох випадках без отримання відпо-
відних матеріалів з’ясувати окремі обставини у кримінальному провадженні буде неможливо. Спираючись
на судову практику, у тому числі практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), робиться
висновок, що допустимим у контексті дотримання свободи від самовикриття є відібрання від особи таких
матеріалів, існування яких не залежить від її волі.
У статті обґрунтовано висновки та сформульовані пропозиції щодо удосконалення нормативної регламентації
відібрання біологічних зразків для експертного дослідження та практики реалізації вказаної процесуальної дії.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |