ВІДІБРАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗРАЗКІВ ДЛЯ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: СПІРНІ ПИТАННЯ НОРМАТИВНОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ТА ПРАКТИКИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

Стаття присвячена дослідженню юридичної природи такої процесуальної дії як відібрання біологічних зраз- ків для експертного дослідження, ефективності її нормативної регламентації та практики правозастосування. У межах дослідження увага акцентується на тому, що відібрання біологічних зразків для ек...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: O.A. Leiba
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2021-10-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/242625
Description
Summary:Стаття присвячена дослідженню юридичної природи такої процесуальної дії як відібрання біологічних зраз- ків для експертного дослідження, ефективності її нормативної регламентації та практики правозастосування. У межах дослідження увага акцентується на тому, що відібрання біологічних зразків для експертизи є одним з прикладів такої процесуальної дії, де одночасно зачіпається ціла низка прав людини. Тому не ви- падково на законодавчому рівні передбачено ряд процесуальних запобіжників, ігнорування яких матиме наслідком недопустимість отриманих у такий спосіб доказів. Аналізуючи нормативну регламентацію відібрання біологічних зразків для експертизи, авторка відзначає її невиправдану лаконічність, що в цілому призводить до негативних наслідків, зокрема різнотлумачень, які виникають у правозастосовній діяльності. Серед іншого, відзначається, що на законодавчому рівні норма- тивно не закріплено поняття «біологічні зразки», що в свою чергу обумовлює термінологічну неточність означеного поняття у правозастосовній практиці. Тож, однією із пропозицій, які обстоює авторка, є надання нормативного визначення поняттю «біологічні зразки». Окрема увага в статті приділена дослідженню примусового відібрання біологічних зразків у контексті реалізації однієї з ключових засад кримінального провадження – свободи від самовикриття. Акцентуєть- ся увага, що примусове відібрання біологічних зразків для експертизи супроводжується значним ступенем втручання у сферу прав і свобод людини, зокрема. Разом з тим, в багатьох випадках без отримання відпо- відних матеріалів з’ясувати окремі обставини у кримінальному провадженні буде неможливо. Спираючись на судову практику, у тому числі практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), робиться висновок, що допустимим у контексті дотримання свободи від самовикриття є відібрання від особи таких матеріалів, існування яких не залежить від її волі. У статті обґрунтовано висновки та сформульовані пропозиції щодо удосконалення нормативної регламентації відібрання біологічних зразків для експертного дослідження та практики реалізації вказаної процесуальної дії.
ISSN:2307-3322
2664-6153