Український селянинхлібодар: історико-етимологічний дискурс
У статті проаналізовано зміну ставлення до українського селянина-власника в совєтському соціумі; порівняно етимологію українського слова «село» і російського «деревня»; прослідковано динаміку дефініцій: «селянин», «хазяїн», «господар», «власник», «індивідуал», «приватник», «фермер», «куркуль» (у Рос...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Belarusian |
| Published: |
Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
2021-06-01
|
| Series: | Український селянин |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/4307 |
| Summary: | У статті проаналізовано зміну ставлення до українського селянина-власника в совєтському соціумі; порівняно
етимологію українського слова «село» і російського «деревня»; прослідковано динаміку дефініцій: «селянин», «хазяїн»,
«господар», «власник», «індивідуал», «приватник», «фермер», «куркуль» (у Російській імперії; Українській Народній
Республіці; УСРР/УРСР). Ідентифіковано найчастіше вживані совєтами маркування українських селян-власників:
«куркулі», «глитаї», «бандити», «петлюрівці», «бувші люди» (називали і селян, і інтелігенцію), «дрібні буржуа»
тощо. Дітей «куркулів» совєти маркували «куркульськими виродками», «куркульськими мордами», «куркульськими
прихвоснями». Простежено, як змінювалося значення слова «куркуль» в українській мові в совєтський період. |
|---|---|
| ISSN: | 2413-8142 2788-5364 |