Український селянинхлібодар: історико-етимологічний дискурс

У статті проаналізовано зміну ставлення до українського селянина-власника в совєтському соціумі; порівняно етимологію українського слова «село» і російського «деревня»; прослідковано динаміку дефініцій: «селянин», «хазяїн», «господар», «власник», «індивідуал», «приватник», «фермер», «куркуль» (у Рос...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: С. Маркова, Л. Шеремета
Format: Article
Language:Belarusian
Published: Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy 2021-06-01
Series:Український селянин
Subjects:
Online Access:https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/4307
Description
Summary:У статті проаналізовано зміну ставлення до українського селянина-власника в совєтському соціумі; порівняно етимологію українського слова «село» і російського «деревня»; прослідковано динаміку дефініцій: «селянин», «хазяїн», «господар», «власник», «індивідуал», «приватник», «фермер», «куркуль» (у Російській імперії; Українській Народній Республіці; УСРР/УРСР). Ідентифіковано найчастіше вживані совєтами маркування українських селян-власників: «куркулі», «глитаї», «бандити», «петлюрівці», «бувші люди» (називали і селян, і інтелігенцію), «дрібні буржуа» тощо. Дітей «куркулів» совєти маркували «куркульськими виродками», «куркульськими мордами», «куркульськими прихвоснями». Простежено, як змінювалося значення слова «куркуль» в українській мові в совєтський період.
ISSN:2413-8142
2788-5364