Темперамент як біологічна детермінанта злочинної поведінки
Стаття присвячена аналізу біологічних детермінант злочинної поведінки, а саме впливу темпераменту на девіантність особи. Біологічні чинники відіграють суттєву роль у формуванні девіантної (злочинної) поведінки. Вони визначають певний характер реакцій особи на впливи будь-якого характеру. Визначе...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2022-04-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/254887 |
| Summary: | Стаття присвячена аналізу біологічних детермінант злочинної поведінки, а саме впливу темпераменту на девіантність особи. Біологічні чинники відіграють суттєву роль у формуванні девіантної (злочинної) поведінки. Вони визначають певний характер реакцій особи на впливи будь-якого характеру.
Визначено, що темперамент – це сукупність певних властивостей, які досить стійко характеризують динамічні особливості психіки індивіда. У кожному випадку це зафіксована у вигляді психологічного поняття форма прояву, притаманного конкретному індивіду способу життя. Активність, реактивність, сенситивність, пластичність, екстраверсія, темп реакцій, емоційність, значною мірою визначають, як людина живе, в який спосіб вона встановлює і реалізує свої стосунки зі світом.
Проаналізовано декілька теорій темпераменту та його співвідношення з девіантною поведінкою. З’ясовано, що біологічні теорії детермінації злочинної поведінки, ймовірно, з’явилися одними з перших. Більшість біологічних теорій виникало в межах кримінологічного дослідження суспільства.
Визначено, що в кримінологічних працях дослідження темпераменту як біологічної детермінанти девіантної поведінки почало з’являтися тільки у кінці ХХ-го сторіччя у працях американських вчених. Основне пояснення цього факту є те, що велика частина досліджень темпераменту була проведена психологами, які вивчають дітей у дуже ранньому віці - задовго до того, як вони виявляють справді злочинні форми поведінки. Проявляючись в динамічних особливостях психіки і поведінки людини, кожен тип темпераменту може мати свої переваги і недоліки.
Сучасні кримінологічні дослідження дозволяють прийти до висновку, що успадковується не якась конкретна форма девіантної поведінки (наприклад, злочинна), а саме індивідуально-психологічні властивості, що збільшують ймовірність формування девіантності, наприклад імпульсивність, агресивність, прагнення до домінування чи лідерства.
Зроблено висновок, що біологічні детермінанти девіантної поведінки діють тільки в сукупності з соціальними та утворюють причинно-наслідковий комплекс злочинності і слугують передумовою для подальшого розроблення заходів, спрямованих на запобігання злочинності у всіх її проявах.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |