Summary: | Стаття присвячена дослідженню проблем публічного адміністрування кліматичних відносин в Європейському Союзі.
У статті автор акцентує увагу тому, що починаючи із середини минулого століття в Європі спостерігається значне погіршення стану навколишнього середовища, а зростання температури, свідчить про значні проблеми пов’язані із зміною клімату.
Зазначено, що публічне адміністрування у сфері кліматичних відносин, зокрема у сфері запобігання зміни клімату в Європейському Союзі здійснюється відповідними інституціями ЄС, що реалізують державну політику у зазначених сферах. Автором досліджено формуванням системи органів (інституцій) загальної та спеціальної компетенції, у сфері кліматичних відносин та запобігання зміни клімату в ЄС.
Автор зазначає, що на формування правового регулювання екологічних та кліматичних відносин, а також публічного адміністрування у зазначеній сфері значно вплинуло проведення Стокгольмської Конференції ООН з проблем навколишнього середовища.
У статті досліджена роль інституції Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища та запобігання зміни клімату. Зроблено висновок, що інститути ЄС є основними регуляторами інтеграційних процесів, що забезпечують послідовність політики Євросоюзу, особливо у сфері охорони навколишнього середовища та запобігання зміни клімату.
У статті проаналізована система органі спеціальної компетенції Європейського Союзу та їх вплив на реалізацію політики ЄС у сфері охорони навколишнього середовища та запобігання зміни клімату. Також, у статті автор зосереджує увагу на напрямах діяльності неурядових міжнародних організацій, що сприяють поліпшенню охороні навколишнього середовища та запобіганні у зміні клімату.
Автором досліджено досвід організації публічного адміністрування у сфері охорони навколишнього середовища та запобігання зміни клімату Федеративної Республіки Німеччина та Республіки Італія та зроблено висновок про доцільність запозичення досвіду держав ЄС в Україні.
|