Прогнозування ризику розвитку бронхолегеневої дисплазії в передчасно народжених дітей
Бронхолегенева дисплазія (БЛД) є одним із найчастіших наслідків недоношеності. Відносно пізнє встановлення діагнозу, розвиток грізних ускладнень, що можуть впливати на якість життя в дорослому віці, обумовлюють необхідність у ранньому прогнозуванні БЛД для вчасного призначення ефективної терапії....
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2023-06-01
|
Series: | Український журнал Перинатологія і педіатрія |
Subjects: | |
Online Access: | http://ujpp.med-expert.com.ua/article/view/285161 |
Summary: | Бронхолегенева дисплазія (БЛД) є одним із найчастіших наслідків недоношеності. Відносно пізнє встановлення діагнозу, розвиток грізних ускладнень, що можуть впливати на якість життя в дорослому віці, обумовлюють необхідність у ранньому прогнозуванні БЛД для вчасного призначення ефективної терапії.
Мета - виявити інформативно значущі клініко-анамнестичні фактори ризику БЛД на основі ретроспективного аналізу та створити математичну модель для прогнозування вірогідності розвитку хронічного респіраторного захворювання в передчасно народжених дітей.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 280 передчасно народжених дітей, які проходили лікування в неонатальних відділеннях. За допомогою послідовного (секвенційного) аналізу Вальда проаналізовано 53 клініко-анамнестичні показники, для кожного з них розраховано відносний ризик (ВР) і діагностичний коефіцієнт.
Результати. Значущими, прогностично несприятливими факторами розвитку БЛД визначено: гестаційний термін ≤28 тижнів (ВР=20,30); маса тіла немовляти при народженні ≤1500 г (ВР=3,08); тривалість неінвазивної комбінованої респіраторної підтримки понад 18 діб (ВР=3,74); оцінка за шкалою Апгар 1-3 на першій хвилині (ВР=4,69) та 4-6 на п’ятій хвилині життя (ВР=4,19); анемія новонародженого (ВР=3,12); інвазивна штучна вентиляція легень понад 13 діб (ВР=5,12). Вірогідність БЛД значно підвищується при ретинопатії ІІ та ІІІ ступеня (ВР=16,4 та ВР=10,15, відповідно). Суттєво перешкоджає розвитку БЛД грудне вигодовування (ВР=0,29). Наведено математичну модель, яку можна використовувати для визначення ймовірності розвитку і діагностики БЛД.
Висновки. Високі показники валідності та простота у використанні математичної моделі прогнозування розвитку БЛД у передчасно народжених дітей дають змогу рекомендувати її в практичній діяльності лікаря-неонатолога та лікаря-педіатра.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. |
---|---|
ISSN: | 2706-8757 2707-1375 |