| Summary: | Статтю присвячено проблемам ефективного надання електронних послуг, дослідженню основних проблем цифровізації послуг. З'ясовано, що розбудова інформаційного суспільства неможлива без впровадження повноцінно сформованих інформаційних ресурсів в електронному вигляді та їх актуалізації у суспільному житті. Зазначено, що вдосконалення механізму надання електронних послуг передбачає внесення змін до існуючих нормативно-правових актів, а також розробку нових актів.
Автори вказують на необхідність запроваждження єдиної державної політики у сфері надання електронних послуг, чітко визначеної системи критеріїв її реалізації та контролю з боку держави за виконанням заходів її впровадження. Також у статті визначено низку проблем, що існують у цій сфері. Першою проблемою автори називають відсутність цілісного механізму правового забезпечення впровадження електронних послуг, а другою – недосконалу практику правозастосування та правовий нігілізм громадян, бізнесу та посадових осіб органів влади, третьою проблемою є недостатній обсяг фінансування, що гальмує впровадження нових електронних послуг.
У статті вказується на необхідність поліпшення доступу до електронних послуг окремих категорій громадян, а саме особам похилого віку та особам з обмеженими можливостями. Автори вказують, що особливо гостро ця проблема проявила себе після запровадження карантину, який триває й наразі, та продовжений до 31 серпня 2022 року. Так, Уряд впровадив оформлення обов’язкових COVID-сертифікатів, які також можна сформувати в за стосунку «Дія» та оформити «Е-допомогу». Більшість громадян похилого віку та осіб з обмеженими можливостями не змогли скористатися цими сервісами.
Нова проблема назріла після початку збройної російської агресії та бойових дій на території нашої держави, коли величезна кількість українських громадян втратили житло, залишилися без документів, вимушені були переїхати до більш безпечних місць. Ті електронні послуги, що були запровадженні Урядом під час воєнного стану теж залишилися недоступними для цих категорії громадян.
Автори приходять до висновку, що вирішити цю проблему можна шляхом подолання правового нігілізму, забезпеченням за рахунок урядових та президентських програм громадян похилого віку смартфонами, а також впровадження програми «Дія.Безбар’єрність» для людей з обмеженими можливостями. Проте реалізація вказаних програм унеможливилася у зв’язку із введенням бойових дій на території нашої держави.
|
|---|