Кириличні друкарські шрифти останньої чверті XVI–першої половини XVII ст. та їх вплив на сучасний шрифтовий дизайн
Сучасне українське шрифтове оформлення видань розвивається стрімкими темпами і все більше прагне підкреслити свою ідентичність та унікальність. Нині типографи, каліграфи та шрифтові дизайнери шукають натхнення у надбанні попередніх епох і насамперед звертаються до рукописних літер і шрифтового спадк...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute
2023-07-01
|
| Series: | Технологія і техніка друкарства |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ttdruk.vpi.kpi.ua/article/view/288075 |
| Summary: | Сучасне українське шрифтове оформлення видань розвивається стрімкими темпами і все більше прагне підкреслити свою ідентичність та унікальність. Нині типографи, каліграфи та шрифтові дизайнери шукають натхнення у надбанні попередніх епох і насамперед звертаються до рукописних літер і шрифтового спадку початку ХХ ст. та насамперед до шрифтових рішень українських стародруків.
Актуальність розгляду винесеної у заголовок теми полягає в тому, що за відсутності власної держави упродовж кількох попередніх століть, українське мистецтво не мало уповні умов для вільного розвитку, шрифтова галузь, як і інші, зазнавала впливу русифікації, упродовж ХХ ст. перебувала у полі радянських канонів творення, відтак занурення у минувшину, а саме у спадщину стародруків може внести новизну в шрифтовий дизайн.
Мета роботи — провести аналіз графічних особливостей кириличних шрифтів українських стародруків останньої чверті XVI–першої половини XVIІ ст. на прикладах літер Острозької, Стрятинської, Крилоської, Києво-Печерської друкарень, друкарні Львівського братства та показати їх вплив на сучасні шрифти.
На сьогоднішній день український шрифтовий дизайн переживає піднесення у своєму розвитку. Нам вдалося прослідкувати, що поступово він відходить від впливу російської шрифтової культури, бере за основу не тільки рукописні форми літер та шрифти минулого століття, але й шрифтову спадщину стародруків, яку покладено в основу цього дослідження, а саме — XVI–XVII ст.
Проаналізовано шрифтові набори п’ятьох друкарень, що працювали в останній чверті XVI–першій половині XVII ст., а саме Острозької, Стрятинської, Крилоської, Києво-Печерської друкарень та друкарні Львівського братства, досліджено півуставні та скорописні набірні шрифти. Основними графічними формами для півуставів були стрятинський та острозький півустави, що мали в собі різні підходи до візуалізації літер. Скорописи у стародруках не вирізнялися таким різноманіттям, проте були прецеденти відходження від одного стилю. Вдалі та оригінальні шрифтові рішення того часу залишаються актуальними для сучасників та продовжують впливати на шрифтову справу. |
|---|---|
| ISSN: | 2077-7264 2414-9977 |