ЖІНКА В УКРАЇНСЬКИХ ОБРЯДАХ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ
Мета статті полягає у виявленні гендерних пріоритетів (паритетності чоловічих та жіночих ролей) в українських обрядах зимового календарного циклу на основі аналізу міфологічних витоків системи обрядовості та складу обрядів, головна роль у виконанні яких належала жінці. Для досягнення мети було заст...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2020-07-01
|
| Series: | Культура і мистецтво у сучасному світі |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://culture-art-knukim.pp.ua/article/view/208242 |
| Summary: | Мета статті полягає у виявленні гендерних пріоритетів (паритетності чоловічих та жіночих ролей) в українських обрядах зимового календарного циклу на основі аналізу міфологічних витоків системи обрядовості та складу обрядів, головна роль у виконанні яких належала жінці. Для досягнення мети було застосовано методи: узагальнюючий ? для систематизації наукових джерел; аналітичний метод ? для аналізу причинно-наслідкових особливостей, виникнення і становлення тенденцій у комплексному дослідженні наукових проблем; метод ретроспективної реконструкції або історико-генетичний метод, в основі якого лежить ідея про те, що початкові етапи розвитку певних об’єктів і явищ можна відтворити на підставі пізніших етапів. Наукова новизна дослідження полягає у аналізі специфіки розподілу жіночих та чоловічих ролей, виявленні та обґрунтуванні особливої ролі жінки та акцентуванні гендерних пріоритетів в обрядах зимового календарного циклу. Висновки. Встановлено, що культ Матері-землі і Матері-води визначає істотну роль жіночого начала як у макрокосмі ? середовищі богів і духів, так і в мікрокосмі родини, зумовивши відповідні гендерні домінанти обрядовості. З’ясовано, що роль жінки в зимовій обрядовості має відмінне від ролі чоловіка символічне наповнення, однак позбавлена прикмет ієрархічної підлеглості, другорядності. В ряді моментів навпаки ? є провідною, що пояснюється міфологічним змістом різдвяно-новорічних обрядодійств як таких, що звернені безпосередньо до вищого жіночого і засвідчують органічний і глибинний зв’язок жінки з богинями Землі і Води. Це дозволяє припустити, що образ жінки у традиційній українській культурі сприймався як побутове втілення цих сакральних сутностей і є підтвердженням спорідненості ритуалу і міфу. Виявлено, що віра у верховенство жіночого божества трансформувалася під впливом християнства. Доведено, що гендерна ієрархія традиційної української родини переважно залежить не стільки від усталених патріархальних правил, а від особливостей характеру та соціального стану. Гендерна своєрідність обрядів зимового календарного циклу полягає у паритетності жіночих і чоловічих ролей, що символізує гармонію у родинному мікрокосмі і макрокосмі оточуючого середовища.
|
|---|---|
| ISSN: | 2410-1915 2616-423X |