Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу
Мета дослідження полягає у визначенні, аналізі та систематизації наявного досвіду використання цифрових технологій, що нині іменуються «штучним інтелектом», у процесі створення видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний поняті...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
KNUKiM Publishing Centre
2021-06-01
|
| Series: | Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/234237 |
| _version_ | 1818788881426808832 |
|---|---|
| author | Тетяна Совгира |
| author_facet | Тетяна Совгира |
| author_sort | Тетяна Совгира |
| collection | DOAJ |
| description | Мета дослідження полягає у визначенні, аналізі та систематизації наявного досвіду використання цифрових технологій, що нині іменуються «штучним інтелектом», у процесі створення видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний понятійно-категоріальний апарат із цієї тематики; визначити функціональну складову діяльності механізованих організмів (роботів) щодо їх можливого застосування у видовищних заходах; простежити й узагальнити досвід використання цифрових технологій, зокрема «штучного інтелекту», у процесі створення роботизованого сценічного образу. Методологія дослідження базується на комплексному підході та спирається на поєднання кількох методів: аналітичного – під час розгляду історичної, філософської, культурологічної та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретично-концептуального методу – під час аналізу понятійно-термінологічної системи дослідження та виявлення особливостей упровадження технології «штучного інтелекту» в процесі створення видовищних форм; порівняльно-типологічного – для порівняння специфіки функціонування механізованих «акторів» з акторською майстерністю людей-акторів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто специфіку використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, у процесі створення сценічного видовища. Висновки. Виявлено, що автономія роботизованих механізмів можлива, адже новітні моделі роботів здатні сканувати простір, осіб навколо себе та за певним алгоритмом реагувати в потрібний момент. Ці можливості наближують андроїда до реального актора в сценічному просторі. Імпровізація як характерна особливість акторської майстерності буде являти собою прояв автономності дій і «реакцій» роботів. Роботизований механізм у сценічному просторі є експериментально- дослідницькою платформою. Проєкти спрямовані на вивчення можливостей функціонування роботизованої техніки в умовах сценічного простору, специфіки взаємодії людської та механізованої діяльності, а заразом – дослідження питань соціальної футурології. Робот вповні може функціонувати як унікальний технічний інваріант актора-виконавця в сценічній постановці чи артінсталяції. |
| first_indexed | 2024-12-18T14:30:43Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-898b128d66a8498ca3b3a06299fd8d6e |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2616-759X 2617-1236 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-12-18T14:30:43Z |
| publishDate | 2021-06-01 |
| publisher | KNUKiM Publishing Centre |
| record_format | Article |
| series | Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво |
| spelling | doaj.art-898b128d66a8498ca3b3a06299fd8d6e2022-12-21T21:04:35ZengKNUKiM Publishing CentreВісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво2616-759X2617-12362021-06-014110.31866/2616-759X.4.1.2021.234237Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образуТетяна Совгира0Київський національний університет культури і мистецтвМета дослідження полягає у визначенні, аналізі та систематизації наявного досвіду використання цифрових технологій, що нині іменуються «штучним інтелектом», у процесі створення видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний понятійно-категоріальний апарат із цієї тематики; визначити функціональну складову діяльності механізованих організмів (роботів) щодо їх можливого застосування у видовищних заходах; простежити й узагальнити досвід використання цифрових технологій, зокрема «штучного інтелекту», у процесі створення роботизованого сценічного образу. Методологія дослідження базується на комплексному підході та спирається на поєднання кількох методів: аналітичного – під час розгляду історичної, філософської, культурологічної та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретично-концептуального методу – під час аналізу понятійно-термінологічної системи дослідження та виявлення особливостей упровадження технології «штучного інтелекту» в процесі створення видовищних форм; порівняльно-типологічного – для порівняння специфіки функціонування механізованих «акторів» з акторською майстерністю людей-акторів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто специфіку використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, у процесі створення сценічного видовища. Висновки. Виявлено, що автономія роботизованих механізмів можлива, адже новітні моделі роботів здатні сканувати простір, осіб навколо себе та за певним алгоритмом реагувати в потрібний момент. Ці можливості наближують андроїда до реального актора в сценічному просторі. Імпровізація як характерна особливість акторської майстерності буде являти собою прояв автономності дій і «реакцій» роботів. Роботизований механізм у сценічному просторі є експериментально- дослідницькою платформою. Проєкти спрямовані на вивчення можливостей функціонування роботизованої техніки в умовах сценічного простору, специфіки взаємодії людської та механізованої діяльності, а заразом – дослідження питань соціальної футурології. Робот вповні може функціонувати як унікальний технічний інваріант актора-виконавця в сценічній постановці чи артінсталяції.http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/234237цифрова технологіятеатрштучний інтелектроботактор |
| spellingShingle | Тетяна Совгира Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво цифрова технологія театр штучний інтелект робот актор |
| title | Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
| title_full | Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
| title_fullStr | Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
| title_full_unstemmed | Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
| title_short | Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
| title_sort | проблеми впровадження цифрових технологій штучного інтелекту у процесі створення роботизованого сценічного образу |
| topic | цифрова технологія театр штучний інтелект робот актор |
| url | http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/234237 |
| work_keys_str_mv | AT tetânasovgira problemivprovadžennâcifrovihtehnologíjštučnogoíntelektuuprocesístvorennârobotizovanogosceníčnogoobrazu |