СТРАТЕГІЇ СУСПІЛЬНО-АНТРОПОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ В ІДЕЯХ І СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ: ІНТЕГРАЦІЯ МОДЕЛІ ІНСТРУМЕНТАЛІЗМУ І НЕОПРАГМАТИЗМУ З КОНЦЕПЦІЄЮ «НОВОГО ГУМАНІЗМУ»
Мета. Дослідити основні ідейні закономірності розвитку соціальноорієнтірованих концепцій філософії освіти у контексті проблем інституалізації знань про розвиток людини і суспільства. Проаналізувати системно-інтеграційний аспект соціальної філософії та менеджменту освіти у взаємодії концепцій інструм...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan
2013-12-01
|
| Series: | Antropologìčnì Vimìri Fìlosofsʹkih Doslìdžen' |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ampr.diit.edu.ua/article/view/19776 |
| Summary: | Мета. Дослідити основні ідейні закономірності розвитку соціальноорієнтірованих концепцій філософії освіти у контексті проблем інституалізації знань про розвиток людини і суспільства. Проаналізувати системно-інтеграційний аспект соціальної філософії та менеджменту освіти у взаємодії концепцій інструменталізму прагматизму й неопрагматизму з моделлю «нового гуманізму» у формуванні соціально ціннісних орієнтацій. Методологія. Класифікація існуючих в західній філософії освіти та виховання напрямів проводиться, виходячи з основоположних принципів філософської школи або течії. При цьому, перш за все враховується та мета й засоби, які ними реально задіяні в процесі освіти, соціального розвитку і соціально-етичного виховання, та ґрунтується на основних установках, меті, вираженою тим або іншим напрямом, на підставі того, як його прихильники уявляють собі особистість, її потреби, соціальну роль, модус поведінки, що покликана формувати система освіти і виховання. Наукова новизна. В умовах, коли на фоні кризи системи освіти уряди США та провідних країн Європи вимушені почати її довгострокову реформу, теоретики в значній мірі звертають увагу саме на демократичні розробки концепцій інструменталізму прагматизму/неопрагматизму у сучасній соціальній філософії освіти, зокрема на їхнє прагнення впровадити у процес суспільного розвитку, освіти і виховання ідею й практичну модель як навчальної, так і соціальної рівності. Враховуючи зростаючу потребу практичного втілення ідей свободи, справедливості, прагнення до реалізації проголошених суспільством прав людини, прихильники концепції «нового гуманізму» вбачають свою основну мету у тому, щоб перегородити шлях конформізму, маніпулюванню поведінкою особистості та створити умови для її вільного самовираження, для здійснення людиною ґрунтовного вибору вчинків у конкретній ситуації й тим самим попередити небезпеку формування уніфікованої форми поведінки. У цьому принципи «нового гуманізму» зближуються з позицією «нового гуманізму» інструменталізму та неопрагматизму. Висновки. Перед соціальною філософією освіти/виховання стоїть завдання – визначити чинники, які обумовлюють досягнення її основної мети; дати оцінку моральним принципам і особистісним якостям, з якими власне теорія освіти/виховання пов'язує реалізацію своїх завдань; показати, чому саме ці, а не які-небудь інші принципи та якості відкривають людині можливість обирати в конкретній ситуації соціально вагому, морально виправдану і найприйнятнішу в суспільному відношенні лінію поведінки. Постановка питання про необхідність філософського аналізу проблем виховання та освіти у соціальному контексті слугує показником розуміння філософами, педагогами зростаючої ролі людського й морального чинників у розвитку суспільства І нарешті, прагнення розробити соціально-філософські основи педагогіки взагалі та виховання зокрема, свідчить про те, що західні й вітчизняні філософи, педагоги, представники соціальних і психологічних наук, принаймні більшість з них, усвідомили суспільну значущість системи освіти та виховання, її глобальний характер. |
|---|---|
| ISSN: | 2227-7242 2304-9685 |