Дискусійні аспекти протидії корупційним діям в умовах воєнного стану в Україні

Сучасна Україна стала полігоном для різних соціальних експериментів. Тому в її історії не­важко знайти різні типи моделей для боротьби з корупцією. Звертаючись до осяжного історич­ного періоду в сучасній Україні та колишньому СРСР, можна виділити кілька таких концептуаль­них моделей. Тоталітарна...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: Y.V. Demianchuk, V.V. Sydorenko, A.R. Hnatiuk, I.O. Hotsulenko, M.I. Hryhoruk, M.I. Zhovmir
Format: Article
Language:English
Published: Uzhhorod National University 2023-12-01
Series:Аналітично-порівняльне правознавство
Subjects:
Online Access:http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/294696
Description
Summary:Сучасна Україна стала полігоном для різних соціальних експериментів. Тому в її історії не­важко знайти різні типи моделей для боротьби з корупцією. Звертаючись до осяжного історич­ного періоду в сучасній Україні та колишньому СРСР, можна виділити кілька таких концептуаль­них моделей. Тоталітарна модель боротьби з корупцією пе­редбачає всеосяжний контроль із боку держа­ви за поведінкою посадових осіб і жорстке ре­агування на будь-які відхилення від прийнятих норм (писаних і неписаних), які вони допустили. Найбільше ця модель була реалізована в епоху „сталінізму”. Для боротьби з корупцією порушені права людини, оскільки тоталітаризм принципово не­сумісний із їх дотриманням. Проте в такої моделі є й позитивні риси: вона забезпечує тісну кореляцію між рівнем владних повноважень посадової особи та ступенем відповідальності. Ризик бути притягнутим до криміналь­ної відповідальності та понести покарання зростає для осіб, які знаходяться ближче до вершини вла­ди - чим ближче до вершини, тим більший ризик. Іншими словами, спрацьовує принцип реалізації відповідальності: „зверху-вниз”, що є ідеальним засобом оптимізації будь-якої соціальної системи. Авторитарна модель боротьби з корупцією має власну принципову особливість - реалізація відповідальності вибіркова, згідно з установками „керівної особи”. Тривалий час такими особами були представники партійної еліти. Ця модель була типовою за часів правління Хрущова та Брежнєва. Варто згадати ще дві особливості, притаманні авторитарній моделі: по-перше, вихід посадової особи на певний рівень владних повноважень фактично забезпечує правовий імунітет, по-дру­ге, гроші в цій моделі відіграють другорядну роль або не мають значення взагалі. Розглянута модель боротьби з корупцією мо­тивує прагнення потрапити у владні структури з міркувань власної безпеки та безкарності; тому в ній закладені процеси деградації влади та її по­слідовного корумпування. Ліберальна модель боротьби з корупцією оз­начає повну безвідповідальність, безкарність і вседозволеність. Такі обставини складаються в періоди революційних потрясінь, коли нова вла­да ще не опанувала функції управління або сві­домо ініціює руйнівні процеси. Історичні періоди існування такої моделі - час правління Тимчасо­вого уряду, активно відбуваються реформи.
ISSN:2788-6018