Інститут городничого / поліцмейстера в системі управління Російської імперії кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії)

Мета статті – висвітлити функціонування інституту городничого / поліцмейстера з кінця ХVІІІ ст. і до реформи місцевої поліції 1862 р. Наукова новизна. Зроблено висновки про індивідуальний підхід щодо призначення городничих / поліцмейстерів у міста, де визначальним фактором були стрімкий економічн...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: Andrii Shevchuk, Oksana Markevych
Format: Article
Language:English
Published: Scientific Research Centre «Lukomorie» 2023-11-01
Series:Емінак
Subjects:
Online Access:https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/657
_version_ 1797344892049948672
author Andrii Shevchuk
Oksana Markevych
author_facet Andrii Shevchuk
Oksana Markevych
author_sort Andrii Shevchuk
collection DOAJ
description Мета статті – висвітлити функціонування інституту городничого / поліцмейстера з кінця ХVІІІ ст. і до реформи місцевої поліції 1862 р. Наукова новизна. Зроблено висновки про індивідуальний підхід щодо призначення городничих / поліцмейстерів у міста, де визначальним фактором були стрімкий економічний розвиток, чисельність населення тощо. Проаналізовано повноваження цих чиновників і специфічні завдання у Волинські губернії. Зроблено аналіз кадрового забезпечення, підраховано тривалість перебування на службі та можливості кар’єрного зростання. Висновки. Упродовж першої половини ХІХ ст. верховна влада шукала дієвих механізмів управління містами з огляду на їх зростаючу роль в економічному житті імперії. Результатом стало прийняття цілої низки законів, які регулювали функції городничого / поліцмейстера та підходи до їх призначення. Вони мали широкі повноваження у сферах міського будівництва, забезпечення продовольством, боротьбі з епідеміями, але переважаючими завжди були поліцейські функції. Врешті, було прийнято рішення про реорганізацію місцевої поліції, в якій городничому не знайшлося місця, на відміну від поліцмейстера, потреби в яких обґрунтовувалися неоднаковим розвитком міст. У внутрішніх губерніях такі (поліцмейстерські) призначення були екстраординарними, на відміну від Волинської губернії, де управління містами потребували особливого нагляду з боку влади, зважаючи на приватновласницький характер повітових центрів, урегулювання проживання єврейського етносу, залишків магдебурзького права і чисельного розташування військових, що вимагали додаткового контролю з боку влади. Саме в інтеграційних намірах цим чиновникам відводилась ключова роль – найширші повноваження у місті, найближчі до населення, особливо там, де не було ні магістрату, ні міських дум. Це відобразилося на кадровому забезпеченні корпусу городничих / поліцмейстерів. Перевага надавалася колишнім військовим, для яких ця посада могла стати своєрідним кар’єрним трампліном: від колезького асесора до надвірного радника. Тривалість служби у різні періоди коливалась від 3,3 до 4,6 років. Щоб чиновник не «засиджувався» на одному місті і не «обростав» знайомствами, влада вдавалась до частих кадрових перестановок. А за результатами ревізії сенатора Ф. Сіверса відбулася повна заміна всіх чиновників, що свідчить про гнучку політику в управлінні захопленим краєм.
first_indexed 2024-03-08T11:10:33Z
format Article
id doaj.art-8abfee5fef4149d1aa24033dbcc643f5
institution Directory Open Access Journal
issn 1998-4634
2708-0226
language English
last_indexed 2024-03-08T11:10:33Z
publishDate 2023-11-01
publisher Scientific Research Centre «Lukomorie»
record_format Article
series Емінак
spelling doaj.art-8abfee5fef4149d1aa24033dbcc643f52024-01-26T11:13:03ZengScientific Research Centre «Lukomorie»Емінак1998-46342708-02262023-11-013(43)295110.33782/eminak2023.3(43).657657Інститут городничого / поліцмейстера в системі управління Російської імперії кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії)Andrii Shevchuk0Oksana Markevych1Державний університет «Житомирська політехніка»Житомирський державний університет імені Івана ФранкаМета статті – висвітлити функціонування інституту городничого / поліцмейстера з кінця ХVІІІ ст. і до реформи місцевої поліції 1862 р. Наукова новизна. Зроблено висновки про індивідуальний підхід щодо призначення городничих / поліцмейстерів у міста, де визначальним фактором були стрімкий економічний розвиток, чисельність населення тощо. Проаналізовано повноваження цих чиновників і специфічні завдання у Волинські губернії. Зроблено аналіз кадрового забезпечення, підраховано тривалість перебування на службі та можливості кар’єрного зростання. Висновки. Упродовж першої половини ХІХ ст. верховна влада шукала дієвих механізмів управління містами з огляду на їх зростаючу роль в економічному житті імперії. Результатом стало прийняття цілої низки законів, які регулювали функції городничого / поліцмейстера та підходи до їх призначення. Вони мали широкі повноваження у сферах міського будівництва, забезпечення продовольством, боротьбі з епідеміями, але переважаючими завжди були поліцейські функції. Врешті, було прийнято рішення про реорганізацію місцевої поліції, в якій городничому не знайшлося місця, на відміну від поліцмейстера, потреби в яких обґрунтовувалися неоднаковим розвитком міст. У внутрішніх губерніях такі (поліцмейстерські) призначення були екстраординарними, на відміну від Волинської губернії, де управління містами потребували особливого нагляду з боку влади, зважаючи на приватновласницький характер повітових центрів, урегулювання проживання єврейського етносу, залишків магдебурзького права і чисельного розташування військових, що вимагали додаткового контролю з боку влади. Саме в інтеграційних намірах цим чиновникам відводилась ключова роль – найширші повноваження у місті, найближчі до населення, особливо там, де не було ні магістрату, ні міських дум. Це відобразилося на кадровому забезпеченні корпусу городничих / поліцмейстерів. Перевага надавалася колишнім військовим, для яких ця посада могла стати своєрідним кар’єрним трампліном: від колезького асесора до надвірного радника. Тривалість служби у різні періоди коливалась від 3,3 до 4,6 років. Щоб чиновник не «засиджувався» на одному місті і не «обростав» знайомствами, влада вдавалась до частих кадрових перестановок. А за результатами ревізії сенатора Ф. Сіверса відбулася повна заміна всіх чиновників, що свідчить про гнучку політику в управлінні захопленим краєм.https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/657волинська губернія, городничий, поліцмейстер, міська поліція, імперська політика
spellingShingle Andrii Shevchuk
Oksana Markevych
Інститут городничого / поліцмейстера в системі управління Російської імперії кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії)
Емінак
волинська губернія, городничий, поліцмейстер, міська поліція, імперська політика
title Інститут городничого / поліцмейстера в системі управління Російської імперії кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії)
title_full Інститут городничого / поліцмейстера в системі управління Російської імперії кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії)
title_fullStr Інститут городничого / поліцмейстера в системі управління Російської імперії кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії)
title_full_unstemmed Інститут городничого / поліцмейстера в системі управління Російської імперії кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії)
title_short Інститут городничого / поліцмейстера в системі управління Російської імперії кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії)
title_sort інститут городничого поліцмейстера в системі управління російської імперії кінця хvііі 60 х рр хіх ст на матеріалах волинської губернії
topic волинська губернія, городничий, поліцмейстер, міська поліція, імперська політика
url https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/657
work_keys_str_mv AT andriishevchuk ínstitutgorodničogopolícmejsteravsistemíupravlínnârosíjsʹkoíímperííkíncâhvííí60hrrhíhstnamateríalahvolinsʹkoíguberníí
AT oksanamarkevych ínstitutgorodničogopolícmejsteravsistemíupravlínnârosíjsʹkoíímperííkíncâhvííí60hrrhíhstnamateríalahvolinsʹkoíguberníí