ПРИНЦИП РІВНОСТІ СУБЄКТІВ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Становлення нових суб’єктів права власності на землю в Україні безперечно вимагає необхідність формуван- ня сучасного механізму правового забезпечення діяльності таких суб’єктів, узгодження їх інтересів як між собою так і з державними та самоврядними інституціями, що забезпечують охорону земель та...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2021-10-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/242420 |
| Summary: | Становлення нових суб’єктів права власності на землю в Україні безперечно вимагає необхідність формуван-
ня сучасного механізму правового забезпечення діяльності таких суб’єктів, узгодження їх інтересів як між собою
так і з державними та самоврядними інституціями, що забезпечують охорону земель та захист земельних прав
суб’єктів власності. Відтак особливого значення на сучасному етапі реформування відносин власності на землю
набуває змістовне наповнення принципу рівності суб’єктів права власності на землю. У представленій роботі
проведено аналіз співвідношення права власності на землю Українського народу та інших суб’єктів права влас-
ності, за наслідками якового зроблено висновок, що принцип рівності не може бути застосований до Українсько-
го народу, як суб’єкта власності на землю оскільки право власності народу стосується усіх земель в межах дер-
жавного кордону України. В статті знаходять розвиток положення наукових досліджень, що розглядають право
власності на землю Українського народу, як первинне та абсолютне право, яке поширюється на всі землі України.
Також розкрито особливості здійснення права власності в межах окремих форм, що відрізняється за ря-
дом ключових критеріїв: функціональним призначенням, механізмом набуття та реалізації, порядком припи-
нення. Відтак зроблено висновок, що суб’єкти права власності на землю ( окремих правових форм), мають
дещо інший обсяг прав в рамках реалізації окремих правомочностей, що обумовлено різним рівнем забезпе-
чення суспільних та приватних інтересів.
Значна увага приділена рівності суб’єктів права власності на землю, що реалізується через правові меха-
нізми захисту права власності, та відображено на рівні норм Конституції України, щодо забезпечення захисту
прав усіх суб’єктів права власності, неприпустимості протиправного позбавлення права власності, а також норм
Земельного кодексу України, щодо невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та
територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею. Звернуто увагу
на забезпечення правої охорони земель, що стосується рівною мірою усіх суб’єктів права власності на землю.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |