| Summary: | Поява COVID-19 вплинула на мінливість та невизначеність середовища організації, а також посилила існуючі зміни зовнішніх чинників, а саме глобальну конкуренцію, обмеження з боку держави, економічні кризи, зміни споживацької поведінки та інші. Все це створює нове економічне середовище, що призводить до необхідності освоювати нові способи взаємодії українських організацій із зовнішнім середовищем. Це у свою чергу призводить до розробки нових організаційно-економічних моделей та механізмів для ефективної роботи та забезпечення розвитку організації з метою покращення її позицій у майбутньому. Стаття присвячена визначенню сучасного стратегічного менеджменту, який є незамінним інструментом будь-якої організації в сьогоднішніх умовах турбулентного зовнішнього середовища. Проаналізовано праці зарубіжних і вітчизняних вчених стосовно поняття «стратегічного управління» та на основі цього сформоване сучасне визначення «стратегічного менеджменту». У даній статті проведено аналіз існуючих моделей стратегічного управління. Виокремлено, що в кожній з них, автори пропонують розробку нової стратегії організації. На основі аналізу цих концепцій розроблена нова модель стратегічного менеджменту, яка передбачає не обов’язкове змінення стратегії організації, а внесення у неї коректив, які забезпечать розвиток організації.
|
|---|