Роль уряду Павла Скоропадського у стратегічно-мистецькому питанні розвитку й підтримки театру та кінематографа в Українській Державі 1918 р.
У статті на основі архівних джерел та наукового доробку сучасних науковців проаналізовано роль уряду Павла Скоропадського 1918 р. у стратегічно-мистецькому питанні розвитку мистецтва, як частини державотворчого процесу в Українській Державі того часу. Методологія дослідження ґрунтується на основопо...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University
2024-03-01
|
| Series: | Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://vspu.net/nzhist/index.php/nzhist/article/view/935 |
| Summary: | У статті на основі архівних джерел та наукового доробку сучасних науковців проаналізовано роль уряду Павла Скоропадського 1918 р. у стратегічно-мистецькому питанні розвитку мистецтва, як частини державотворчого процесу в Українській Державі того часу. Методологія дослідження ґрунтується на основоположних принципах історичних досліджень: історизму, системності, науковості, об’єктивності в ході відбору фактів і документів. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше за допомогою архівних джерел розкрито конкретні кроки у діяльності Кабінету Міністрів 1918 р. щодо підтримки і розвитку мистецтва, а саме театру і кінематографу, як одних зі складових культури, завдяки як фінансовій підтримці, так і усвідомленню частиною представників уряду Павла Скоропадського національно-патріотичного спрямування щодо важливості розвитку національного мистецтва, як частини державотворчого процесу. Висновки. В умовах виснажливої Першої світової війни та економічної розрухи в державі, уряд Павла Скоропадського приділяв вагоме значення розвитку мистецтва, зокрема театру та кінематографа. Сферу театру уряд розглядав не лише як важливу форму культурного виразу, а і один із напрямів державотворення у розвитку національних інтересів Української Держави, щоб забезпечити поширення української мови й культури серед тогочасного населення. Кінематограф у 1918 р. перебував на ранній стадії розвитку. Проте, вже тоді уряд розумів його потенціал і визнавав значення кіно не лише як інноваційний винахід, а як засіб масової інформації та державної агітації з метою впливу на населення. На державному рівні розроблялися механізми підтримки кінематографічної індустрії та українського театру того часу, які постійно фінансувала Рада Міністрів Павла Скоропадського про що й свідчать архівні документи. Кабінет Міністрів того часу добре усвідомлював, що для побудови повноцінної держави необхідна підтримка у сфері національної культури, та як це один із елементів соціокультурних цінностей людини, що сприяє формуванню єдності нації та закладає фундамент освіченого та толерантного суспільства в майбутньому.
|
|---|---|
| ISSN: | 2411-2143 2709-2453 |