Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX — початку XX ст.
Предметом дослідження є драматургічний канон, проблема якого є нагальною для кожної нації. Як доволі мінливе явище театр різко реагує на соціальний запит. Тому важливо усвідомлювати ті критерії та засади, за якими можуть бути оцінені драматургічні твори, придатні для входження в національний канон....
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University
2019-10-01
|
| Series: | Синопсис: текст, контекст, медіа |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/365 |
| _version_ | 1827363433734995968 |
|---|---|
| author | Roman Kozlov Tetiana Virchenko |
| author_facet | Roman Kozlov Tetiana Virchenko |
| author_sort | Roman Kozlov |
| collection | DOAJ |
| description | Предметом дослідження є драматургічний канон, проблема якого є нагальною для кожної нації. Як доволі мінливе явище театр різко реагує на соціальний запит. Тому важливо усвідомлювати ті критерії та засади, за якими можуть бути оцінені драматургічні твори, придатні для входження в національний канон. Метою розвідки є виокремлення на матеріалі публіцистики кінця XIX – початку XX століття критеріїв канону драматургічних творів, критеріїв, перевірених не тільки часом, а й інтелектом. Досвід українських публіцистів кінця ХІХ – початку ХХ ст. у цій галузі є надзвичайно важливим. Розділені в державному і в етнічному сенсі, українці виробляли систему спільних кодів, зокрема й культурних. Причому переважно брали за взірець досвід сформованих історичних націй зі сталою театральною історією. В результаті дослідження з’ясовано, що розробка таких засадничих кодів велася одночасно в кількох напрямах. Це і вироблення принципів оцінки поетичної мови, і встановлення вимог до особистості автора, і відбір оригінальних творів національної літератури як взірцевих, і формування жанрового репертуару театрів. Через специфіку тогочасного розуміння просвітницької ролі драматичної літератури та вистав варто говорити і про ідеологічну частину вимог до якісного художнього твору. Актуальний ідейний зміст розглядався (Іван Франко, Микола Євшан, Леся Українка) як обов’язковий чинник успіху твору. Однак він повинен не зумовлювати дидактизм, а служити радше ілюстративним матеріалом. Сергій Єфремов, говорячи про українську драматургію зазначеного періоду вже з позицій історика літератури, головну увагу зосереджував на сценічності та змісто-формальній цілісності п’єси. Виявлені критерії формування канону становлять новизну дослідження та його практичне значення, ставши мірилом оцінки тих творів, що ними можна розширити український драматургічний канон. Загалом формування канону є позитивно-дискутивним явищем, адже приводить до пошуку точок дотику і відновлення цілісності роз’єднаної національної літератури та культури. |
| first_indexed | 2024-03-08T07:49:00Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-92615b68536d49838b3de149617d9c46 |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2311-259X |
| language | deu |
| last_indexed | 2024-03-08T07:49:00Z |
| publishDate | 2019-10-01 |
| publisher | Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University |
| record_format | Article |
| series | Синопсис: текст, контекст, медіа |
| spelling | doaj.art-92615b68536d49838b3de149617d9c462024-02-02T15:09:15ZdeuBorys Grinchenko Kyiv Metropolitan UniversityСинопсис: текст, контекст, медіа2311-259X2019-10-0125310.28925/2311-259x.2019.3.3Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX — початку XX ст.Roman Kozlov0Tetiana Virchenko1Київський університет імені Бориса ГрінченкаКиївський університет імені Бориса ГрінченкаПредметом дослідження є драматургічний канон, проблема якого є нагальною для кожної нації. Як доволі мінливе явище театр різко реагує на соціальний запит. Тому важливо усвідомлювати ті критерії та засади, за якими можуть бути оцінені драматургічні твори, придатні для входження в національний канон. Метою розвідки є виокремлення на матеріалі публіцистики кінця XIX – початку XX століття критеріїв канону драматургічних творів, критеріїв, перевірених не тільки часом, а й інтелектом. Досвід українських публіцистів кінця ХІХ – початку ХХ ст. у цій галузі є надзвичайно важливим. Розділені в державному і в етнічному сенсі, українці виробляли систему спільних кодів, зокрема й культурних. Причому переважно брали за взірець досвід сформованих історичних націй зі сталою театральною історією. В результаті дослідження з’ясовано, що розробка таких засадничих кодів велася одночасно в кількох напрямах. Це і вироблення принципів оцінки поетичної мови, і встановлення вимог до особистості автора, і відбір оригінальних творів національної літератури як взірцевих, і формування жанрового репертуару театрів. Через специфіку тогочасного розуміння просвітницької ролі драматичної літератури та вистав варто говорити і про ідеологічну частину вимог до якісного художнього твору. Актуальний ідейний зміст розглядався (Іван Франко, Микола Євшан, Леся Українка) як обов’язковий чинник успіху твору. Однак він повинен не зумовлювати дидактизм, а служити радше ілюстративним матеріалом. Сергій Єфремов, говорячи про українську драматургію зазначеного періоду вже з позицій історика літератури, головну увагу зосереджував на сценічності та змісто-формальній цілісності п’єси. Виявлені критерії формування канону становлять новизну дослідження та його практичне значення, ставши мірилом оцінки тих творів, що ними можна розширити український драматургічний канон. Загалом формування канону є позитивно-дискутивним явищем, адже приводить до пошуку точок дотику і відновлення цілісності роз’єднаної національної літератури та культури.http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/365українська драматургіялітературний канонмежа столітьпубліцистикалітературна критикатеатральна критика |
| spellingShingle | Roman Kozlov Tetiana Virchenko Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX — початку XX ст. Синопсис: текст, контекст, медіа українська драматургія літературний канон межа століть публіцистика літературна критика театральна критика |
| title | Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX — початку XX ст. |
| title_full | Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX — початку XX ст. |
| title_fullStr | Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX — початку XX ст. |
| title_full_unstemmed | Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX — початку XX ст. |
| title_short | Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX — початку XX ст. |
| title_sort | засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця xix початку xx ст |
| topic | українська драматургія літературний канон межа століть публіцистика літературна критика театральна критика |
| url | http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/365 |
| work_keys_str_mv | AT romankozlov zasadiocínkitakanonízacíídramaturgíčnihtvorívukraínsʹkimipublícistamikíncâxixpočatkuxxst AT tetianavirchenko zasadiocínkitakanonízacíídramaturgíčnihtvorívukraínsʹkimipublícistamikíncâxixpočatkuxxst |