ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ТЕНДЕНЦІЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ У ПРАКТИЦІ ПОЛІТИЧНОГО ПІЗНАННЯ

У статті досліджено політичне пізнання може зосереджуватися, передусім, на виокремленні подій і явищ, які мають особливе значення для певної політичної ситуації, або є актуальними для зацікавленої громадськості. Підкреслюється, що політичне пізнання доби постмодерну, звільнення від ціннісних пріорит...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: O. A. Tretiak
Format: Article
Language:Russian
Published: Oles Honchar Dnipro National University 2018-12-01
Series:Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках
Subjects:
Online Access:https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/936
_version_ 1818892312855445504
author O. A. Tretiak
author_facet O. A. Tretiak
author_sort O. A. Tretiak
collection DOAJ
description У статті досліджено політичне пізнання може зосереджуватися, передусім, на виокремленні подій і явищ, які мають особливе значення для певної політичної ситуації, або є актуальними для зацікавленої громадськості. Підкреслюється, що політичне пізнання доби постмодерну, звільнення від ціннісних пріоритетів, доцільності прогресу, суспільної користі, може широко залучувати буденні, або ненаукові експертні оцінки. Сконцентровано увагу на розкритті нових причинно-наслідкових зв’язків між політичними фактами та прогнозуванням політичних процесів, нерідко застосовує суб’єктивні, або авторські терміни, які не знайшли твердження у широкій науковій спільноті. Наголошується, що у сучасному науковому пізнанні пріоритет термінологічної суворості зміщується на користь проективного дослідження, яке спрямовує зусилля на набуття нових знань. Стверджується, що перетворення науки на частину виробничого комплексу і, водночас, на соціальне явище визначає певний фаховий підхід науковців-політологів та осягнення свого значення і відповідальності за свої наукові результати. Обґрунтовано, що політичне пізнання є вбудованим у культурний континуум і визначається нормами, які породжуються цивілізаційним розвитком суспільства. Розглянуто можливість набуття якісно нових парадигмальних знань передбачає аналіз стану політичного суб’єкту та його мислення в умовах нових і нових умов стандартизації.
first_indexed 2024-12-19T17:54:43Z
format Article
id doaj.art-9731928d71664705b956cb01cc28f590
institution Directory Open Access Journal
issn 2618-1274
2618-1282
language Russian
last_indexed 2024-12-19T17:54:43Z
publishDate 2018-12-01
publisher Oles Honchar Dnipro National University
record_format Article
series Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках
spelling doaj.art-9731928d71664705b956cb01cc28f5902022-12-21T20:11:51ZrusOles Honchar Dnipro National UniversityЕпістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках2618-12742618-12822018-12-0111-210.15421/341813936ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ТЕНДЕНЦІЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ У ПРАКТИЦІ ПОЛІТИЧНОГО ПІЗНАННЯO. A. Tretiak0Дніпровський національний університет імені Олеся ГончараУ статті досліджено політичне пізнання може зосереджуватися, передусім, на виокремленні подій і явищ, які мають особливе значення для певної політичної ситуації, або є актуальними для зацікавленої громадськості. Підкреслюється, що політичне пізнання доби постмодерну, звільнення від ціннісних пріоритетів, доцільності прогресу, суспільної користі, може широко залучувати буденні, або ненаукові експертні оцінки. Сконцентровано увагу на розкритті нових причинно-наслідкових зв’язків між політичними фактами та прогнозуванням політичних процесів, нерідко застосовує суб’єктивні, або авторські терміни, які не знайшли твердження у широкій науковій спільноті. Наголошується, що у сучасному науковому пізнанні пріоритет термінологічної суворості зміщується на користь проективного дослідження, яке спрямовує зусилля на набуття нових знань. Стверджується, що перетворення науки на частину виробничого комплексу і, водночас, на соціальне явище визначає певний фаховий підхід науковців-політологів та осягнення свого значення і відповідальності за свої наукові результати. Обґрунтовано, що політичне пізнання є вбудованим у культурний континуум і визначається нормами, які породжуються цивілізаційним розвитком суспільства. Розглянуто можливість набуття якісно нових парадигмальних знань передбачає аналіз стану політичного суб’єкту та його мислення в умовах нових і нових умов стандартизації.https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/936політичне пізнанняприродничо-наукові стандартинаукові поняттятермінологічні новаціїполітологічні методидослідження
spellingShingle O. A. Tretiak
ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ТЕНДЕНЦІЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ У ПРАКТИЦІ ПОЛІТИЧНОГО ПІЗНАННЯ
Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках
політичне пізнання
природничо-наукові стандарти
наукові поняття
термінологічні новації
політологічні методи
дослідження
title ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ТЕНДЕНЦІЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ У ПРАКТИЦІ ПОЛІТИЧНОГО ПІЗНАННЯ
title_full ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ТЕНДЕНЦІЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ У ПРАКТИЦІ ПОЛІТИЧНОГО ПІЗНАННЯ
title_fullStr ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ТЕНДЕНЦІЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ У ПРАКТИЦІ ПОЛІТИЧНОГО ПІЗНАННЯ
title_full_unstemmed ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ТЕНДЕНЦІЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ У ПРАКТИЦІ ПОЛІТИЧНОГО ПІЗНАННЯ
title_short ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ТЕНДЕНЦІЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ У ПРАКТИЦІ ПОЛІТИЧНОГО ПІЗНАННЯ
title_sort природничо наукова тенденція формулювання понять у практиці політичного пізнання
topic політичне пізнання
природничо-наукові стандарти
наукові поняття
термінологічні новації
політологічні методи
дослідження
url https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/936
work_keys_str_mv AT oatretiak prirodničonaukovatendencíâformulûvannâponâtʹuprakticípolítičnogopíznannâ