| Summary: | Формуються основи інноваційної економіки, технологічний прогрес створює нові ресурси зростання, переосмислюються з екологічних позицій принципи взаємодії з навколишнім середовищем.
Взаємозв’язок соціальних систем з компонентами природного оточення встановлюється через складні кореляції різної спрямованості і глибини. Тому загальнонауковий рівень вивчення процесів взаємодії держави. суспільства і природи утворює нові комплексні міждисциплінарні підходи, що інтегрують і формують нетрадиційний методологічний апарат дослідження цієї області.
Екологічна грамотність, що виражається в розробці, обґрунтуванні, а головне практичному впровадженні оптимальних методів впливу на природне середовище, може служити показником соціальної зрілості, яка визначає характер особистої участі в процесі техногенного впливу на природне середовище проживання.
У перспективі екологічна грамотність повинна стати складовим елементом загальної грамотності праці і знайти своє реальне відображення в системі критеріїв соціально-економічної оцінки виробничих результатів як кожного трудового колективу, так і окремого індивіда.
В сучасних умовах найважливішою тенденцією розвитку бізнесу є соціалізація, під якою розуміється, по-перше, його активна включеність у вирішення пріоритетних соціальних завдань розвитку підприємства, регіону і держави в цілому, по-друге, чітко позначені соціально орієнтовані інвестиції підприємств в вдосконалення внутрішньої і зовнішньої довкілля, в корпоративні соціальні програми; і, по-третє, різні форми благодійної та спонсорської діяльності.
Відповіддю на екологічні ризики повинна стати усвідомлена необхідність в екологізації свідомості і способу життя населення України, тобто засвоєння певних екологічних уявлень і установок по відношенню до природи, а також впровадження в повсякденну практику технологій, що не завдають природному середовищу непоправної шкоди, зміна укладу життя людей на більш екологічний, поширення дбайливого ставлення до природних ресурсів.
Вирішення всіх цих екологічних питань вимагає ґрунтовної правової бази, що полягатиме у: широкому міжнародному співробітництві в екологічній сфері щодо вирішення проблеми екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища; забезпеченні соціально-екологічної безпеки; проведенні моніторингу проблем екологічно орієнтованого способу життя в Україні за методикою «Зеленого барометра» (the Green Barometer); запровадженні новітніх технологій в Україні; необхідності розробити принципи переходу від економіки до енергоекономіки.
|
|---|