ЗАЩЕМЛЕНІ ПАХОВІ ГРИЖИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ І НЕМОВЛЯТ
Вступ. Пахові грижі (ПГ) у дітей є вродженою патологією вагінального паростку очеревини і локальним проявом синдрому мезенхімальної недостатності. Защемлення ПГ – найбільш часте і небезпечне ускладнен- ня, ризик якого суттєво вище у дітей перших 3-х місяців життя. На сьогоднішній день ідеального ме...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Bukovynian State Medical University
2021-11-01
|
Series: | Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина |
Subjects: | |
Online Access: | http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/244436 |
Summary: | Вступ. Пахові грижі (ПГ) у дітей є вродженою патологією вагінального паростку очеревини і локальним проявом синдрому мезенхімальної недостатності. Защемлення ПГ – найбільш часте і небезпечне ускладнен- ня, ризик якого суттєво вище у дітей перших 3-х місяців життя. На сьогоднішній день ідеального метода лікування защемленої ПГ у новонароджених і немовлят не існує. Дані про оптимальні терміни герніотомії у новонароджених і немовлят також недостатні і суперечливі.
Мета роботи - надання власного досвіду лікування немовлят з защемленими паховими грижами.
Матеріал і методи. Матеріалом даного дослідження є 97 новонароджених і немовлят з невправимими і защемленими паховими грижами.Діагностика базувалась на даних анамнезу, фізикальних методів досліджен- ня та даних УЗД з доплерографією пахово-мошонкової ділянки. Показами до оглядової рентгенографії че- ревної порожнини були клінічні ознаки гострої кишкової непрохідності.
Результати і обговорення. Аналізуючи отримані результати, нами було виявлено, що у 91 (93,81%) дити- ни діагностика гриж базувалась на анамнестичних даних, скаргах батьків на наявність вип’ячування в пахо- вій ділянці і фізикальному дослідженні дитини. Найважливішою умовою ефективної діагностики є ретельний збір анамнестичних даних з виясненням тривалості виникнення гострого стану у дитини і його динаміки. Важливим є огляд дитини в горизонтальному і вертикальному положенні. Диференційна діагностика при защемлених ПГ у немовлят проводилась з гострою водянкою яєчка, перекрутом сім’яного канатика, паховим лімфаденітом тощо, що у дітей малого віку дуже нагадують защемлену ПГ.
Лікування защемлених пахових гриж у новонароджених і немовлят здійснювалось з використанням комбі- нованої стратегії, що передбачає використання консервативного вправлення грижового вмісту (49,48% паці- єнтів) з наступною відстроченою хірургічною корекцією та невідкладне хірургічне втручання за ургентними показами (42,27% немовлят).
Серед 48 дітей, які лікувались консервативно, неоперативне мануальне вправлення грижового вмісту (Taxis-метод) було ефективним у 46, що склало 95,83%. Ми застосовували його у дітей з терміном защемлен- ня до 12 годин при відсутності ознак запалення в зоні защемлення.
Показами до ургентної герніотомії були: термін защемлення більше 12 годин (12 дітей), неефективність кон- сервативного лікування протягом 1 години (2 пацієнта), невправиме грижове вип’ячування у дівчат (27 пацієнтів).
Що стосується планового хірургічного втручання, то ми є прибічниками хірургічної корекції пахових гриж в віці 6-12 міс., який вважаємо оптимальним.
Висновки
1. Консервативне мануальне вправлення защемленої пахової грижі у новонароджених і немовлят засто- совується в терміни защемлення грижового вмісту тривалістю до 12 годин і було ефективним у 95,83% ви- падків його застосування.
2. Хірургічне втручання з приводу защемленої грижі у немовлят доцільно здійснювати у дітей з триваліс- тю защемлення більше 12 годин, у випадках неможливості та/або неефективності консервативного вправ- лення протягом 1 години та у дівчат.
3. Вправлення защемленої пахової грижі у дівчат із-за високого ризику ураження яєчника не рекомендується.
|
---|---|
ISSN: | 2226-1230 2413-4260 |