Тенденції розвитку дизайну доби постіндустріального суспільства
Мета дослідження – осмислення еволюції і тенденцій розвитку сучасного дизайну в умовах постіндустріального суспільства з визначенням імпакт-факторів формування нових функцій та напрямів дизайн-творчості. Методи дослідження. Для аналізу тенденцій розвитку дизайну застосований системний підхід, в осно...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2019-12-01
|
| Series: | Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/188689 |
| Summary: | Мета дослідження – осмислення еволюції і тенденцій розвитку сучасного дизайну в умовах постіндустріального
суспільства з визначенням імпакт-факторів формування нових функцій та напрямів дизайн-творчості. Методи
дослідження. Для аналізу тенденцій розвитку дизайну застосований системний підхід, в основу якого покладена
концепція мультидисциплінарності дизайн-творчості, що сприяє поєднанню елементів порівняльного, критичного,
історіографічного, термінологічного та контент-аналізу з методом декомпозиції складних процесів на загальній
методологічній платформі. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні феноменів впливу діджиталізації на
розвиток дизайну. Імпакт-фактори впливу цифровізації на формування тенденцій дизайну поділені на групи
соціальної, художньо-естетичної і утилітарно-технологічної природи. Динаміка еволюції дизайну проаналізована
впродовж початкової, зрілої цифрової та постцифрової стадій розвитку інформаційного суспільства. Запропонований
підхід до управління лояльністю штучного інтелекту у тандемі «людина – штучний інтелект». Висновки. Уперше
з’ясовано особливості впливу дизруптивних технологій цифровізації на зародження нових напрямів дизайн-
творчості. Доведено, що вплив соціальних факторів на тенденції розвитку сучасного дизайну проявляється у формі
розширення «зон дії» традиційних напрямів дизайн-творчості, фактори художньо-естетичної природи стимулюють
тенденцію розширення горизонтів фантазії дизайнера завдяки синтезу мистецтв та використання елементів
аугментованої / віртуальної реальності, а фактори утилітарно-технологічної природи завдяки злиттю різноманітних
сфер знань, технологій і мистецтв забезпечують у сучасному дизайні реалізацію «неможливих», нездійсненних
раніше технологічних операцій. Для подолання традиційними закладами освіти перманентної проблеми дизайн-
освіти – «цифрового» розриву між освітніми програмами і вимогами ринку – їм потрібна модифікація моделі
підготовки дизайнерів з акцентом на інтеграцію теорії і практики в реальних умовах дизайн-проектів. |
|---|---|
| ISSN: | 2410-1176 2616-4183 |