Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мислення

Ідентифіковано концептуальні основи, принципи, субстанціональну структуру «метафори зору» в інтелектуальному вимірі філософських концепцій, в яких актуалізується проблема «візуалізації» в науковому пізнанні, мисленні та навчанні. Розкриваються основні напрями аналізу метафоризації в історико-філосо...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Halyna Ilyina
Format: Article
Language:English
Published: NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy 2018-05-01
Series:Мультиверсум: Философский альманах
Subjects:
Online Access:https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/72
_version_ 1797768572898902016
author Halyna Ilyina
author_facet Halyna Ilyina
author_sort Halyna Ilyina
collection DOAJ
description Ідентифіковано концептуальні основи, принципи, субстанціональну структуру «метафори зору» в інтелектуальному вимірі філософських концепцій, в яких актуалізується проблема «візуалізації» в науковому пізнанні, мисленні та навчанні. Розкриваються основні напрями аналізу метафоризації в історико-філософському розвитку з урахуванням смислів візуального досвіду, набутого вже античною міфологією, яка надавала особливого значення погляду, з апеляцією до візуального сприйняття крізь призму візуальних метафор. Застосовуючи логіко-дискурсивний підхід, виявлено і системно обґрунтовано низку важливих філософських метафор, які мають візуальну природу: «метафора зору», «метафора світла», «метафора дзеркала» та інших. Окреслено їх функції: ідіоматичну, стилістичну, евристичну, які доповнюють процес філософського пізнання в трансцендентному і трансцендентальному аспектах. Показано, що метафори в процесі пізнання можуть піднімати розуміння дійсності, тому вони не повинні сприйматися буквально. Розглянуто алегорію «Печери» Платона в контексті становлення пізнавальної здатності споглядання, яке виконує важливу роль в процесі освоєння «розумовим зором» реального світу. Для Платона і Арістотеля зорове сприйняття вперше постає як епістемологічна проблема, оскільки йдеться про основне джерело нашого знання про оточуючий людину світ. Приділено увагу поняттю «теорія», яке в античності означало різновид діяльності філософа – дивитися, тобто теоретизувати, що означало пізнавати і вчитися. Доведено, що «візуальність», яка вкорінена у філософії й описує філософську діяльність, постає способом філософського дослідження й асоціюється з філософським мисленням, основою творчого освоєння дійсності.
first_indexed 2024-03-12T20:56:17Z
format Article
id doaj.art-9d893cc818484bca9ae67a18932144db
institution Directory Open Access Journal
issn 2078-8142
language English
last_indexed 2024-03-12T20:56:17Z
publishDate 2018-05-01
publisher NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy
record_format Article
series Мультиверсум: Философский альманах
spelling doaj.art-9d893cc818484bca9ae67a18932144db2023-07-31T15:02:54ZengNAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of PhilosophyМультиверсум: Философский альманах2078-81422018-05-011-2Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мисленняHalyna Ilyina0Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ідентифіковано концептуальні основи, принципи, субстанціональну структуру «метафори зору» в інтелектуальному вимірі філософських концепцій, в яких актуалізується проблема «візуалізації» в науковому пізнанні, мисленні та навчанні. Розкриваються основні напрями аналізу метафоризації в історико-філософському розвитку з урахуванням смислів візуального досвіду, набутого вже античною міфологією, яка надавала особливого значення погляду, з апеляцією до візуального сприйняття крізь призму візуальних метафор. Застосовуючи логіко-дискурсивний підхід, виявлено і системно обґрунтовано низку важливих філософських метафор, які мають візуальну природу: «метафора зору», «метафора світла», «метафора дзеркала» та інших. Окреслено їх функції: ідіоматичну, стилістичну, евристичну, які доповнюють процес філософського пізнання в трансцендентному і трансцендентальному аспектах. Показано, що метафори в процесі пізнання можуть піднімати розуміння дійсності, тому вони не повинні сприйматися буквально. Розглянуто алегорію «Печери» Платона в контексті становлення пізнавальної здатності споглядання, яке виконує важливу роль в процесі освоєння «розумовим зором» реального світу. Для Платона і Арістотеля зорове сприйняття вперше постає як епістемологічна проблема, оскільки йдеться про основне джерело нашого знання про оточуючий людину світ. Приділено увагу поняттю «теорія», яке в античності означало різновид діяльності філософа – дивитися, тобто теоретизувати, що означало пізнавати і вчитися. Доведено, що «візуальність», яка вкорінена у філософії й описує філософську діяльність, постає способом філософського дослідження й асоціюється з філософським мисленням, основою творчого освоєння дійсності. https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/72метафора, пізнання, теорія, візуальність, мислення, зір, споглядання, істина, образ
spellingShingle Halyna Ilyina
Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мислення
Мультиверсум: Философский альманах
метафора, пізнання, теорія, візуальність, мислення, зір, споглядання, істина, образ
title Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мислення
title_full Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мислення
title_fullStr Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мислення
title_full_unstemmed Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мислення
title_short Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мислення
title_sort візуальні студії в параметрах історико філософського пізнання і формування мислення
topic метафора, пізнання, теорія, візуальність, мислення, зір, споглядання, істина, образ
url https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/72
work_keys_str_mv AT halynailyina vízualʹnístudíívparametrahístorikofílosofsʹkogopíznannâíformuvannâmislennâ