| Summary: | Софія Київська, побудована у 1011–1018 рр. на зламі правлінь Володимира Великого і Ярослава Мудрого, зберегла велику кількість унікальних світських фресок. Їхнім замовником був Володимир, якому належить задум храму, що відобразилося в мозаїках і фресках. У двох сходових вежах розгорнуто тріумфальний фресковий цикл, що за візантійською традицією прославляє свого замовника. Фрески розповідають про укладення династичного шлюбу між князем Володимиром Великим і візантійською принцесою Анною Порфірородною на зламі 987–988 рр., який започаткував собою хрещення Київської держави. Цикл складається з оповідальних історичних та символічних (орнаментальних, зооморфних і тератологічних 1) сюжетів. Центральною композицією символічного характеру є загадковий тератологічний сюжет з п’яти взаємопов’язаних медальйонів, розміщений на склепінні південної вежі. Декодування семантичного коду сюжету виявляє скандинавський мотив і тісний смисловий зв’язок із будівничим Софії князем Володимиром. Показано семантичну єдність сюжету як із фресковим циклом веж, до якого він входить, так і з ідейною концепцією усього храмового комплексу як меморіалу хрещення Русі-України.
|
|---|