Ідентичність як предмет практичної філософії

Останніми роками у світі прискорюється процес заміщення старих технологій на сучасні, пов’язані насамперед з відновлювальною енергетикою та штучним інтелектом, що неминуче призведе до перевороту у суспільних відносинах та до кардинальних змін у ідентичності. Реструктуризація ідентичності веде і до...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Yaroslav Lyubiviy
Format: Article
Language:English
Published: NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy 2019-03-01
Series:Мультиверсум: Философский альманах
Subjects:
Online Access:https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/25
_version_ 1797768643321266176
author Yaroslav Lyubiviy
author_facet Yaroslav Lyubiviy
author_sort Yaroslav Lyubiviy
collection DOAJ
description Останніми роками у світі прискорюється процес заміщення старих технологій на сучасні, пов’язані насамперед з відновлювальною енергетикою та штучним інтелектом, що неминуче призведе до перевороту у суспільних відносинах та до кардинальних змін у ідентичності. Реструктуризація ідентичності веде і до зміни практичних орієнтацій суб’єктів, до переосмислення ними власного місця у світі та взаємовідносин з Іншими. За антропним принципом науки, поза іншим, будь-яка система за посередництвом самореферентних процесів прагне самоорганізуватися з метою самозбереження та передбачає існування Спостерігача. На рівні живих систем код ДНК забезпечує природну ідентичність організму. У суспільному житті ідентичність забезпечує саморегуляцію взаємовідносин індивіда та Інших в контексті суспільного середовища. Протягом історії людства ідентичність ускладнюється та є чинником самоорганізації суспільних відносин. Поняття ідентичності починає формуватися ще з античного соціуму, починаючи з «вісьового часу» та виникнення рефлексивної моралі (Сократ, Аристотель, Конфуцій, Будда та ін.); продовжується цей процес і у філософії Нового часу та у класичній німецькій філософії у вигляді поняття рефлексивного духу, трансцендентальної аперцепції, рефлексивної самосвідомості; зазначені феномени розглядалися по суті справи як внутрішній живий механізм самоконструювання ідентичності (Р. Декарт, Т. Гобс, П. Гасенді, І. Кант, І. Фіхте, Г. Гегель). Ю. Габермас, спираючись на Л. Кольберга, Е. Еріксона, Ж. Піаже, пов’язав рівень розвитку ідентичності з рівнями та етапами розвиненості моральної свідомості. Мислителі та практикуючі філософи кінця ХХ – початку ХХІ століть (К. Вілбер, Ф. Лалу та ін.) в умовах сучасного технологічного та соціоорганізаційного вибуху виявляють та досліджують нові типи множинної гуманізованої ідентичності.
first_indexed 2024-03-12T20:57:16Z
format Article
id doaj.art-a57e614ca6cb45a1927c6ec33a8687c9
institution Directory Open Access Journal
issn 2078-8142
language English
last_indexed 2024-03-12T20:57:16Z
publishDate 2019-03-01
publisher NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy
record_format Article
series Мультиверсум: Философский альманах
spelling doaj.art-a57e614ca6cb45a1927c6ec33a8687c92023-07-31T15:01:55ZengNAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of PhilosophyМультиверсум: Философский альманах2078-81422019-03-011-210.35423/2078-8142.2018.1-2.0125Ідентичність як предмет практичної філософіїYaroslav Lyubiviy0Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Останніми роками у світі прискорюється процес заміщення старих технологій на сучасні, пов’язані насамперед з відновлювальною енергетикою та штучним інтелектом, що неминуче призведе до перевороту у суспільних відносинах та до кардинальних змін у ідентичності. Реструктуризація ідентичності веде і до зміни практичних орієнтацій суб’єктів, до переосмислення ними власного місця у світі та взаємовідносин з Іншими. За антропним принципом науки, поза іншим, будь-яка система за посередництвом самореферентних процесів прагне самоорганізуватися з метою самозбереження та передбачає існування Спостерігача. На рівні живих систем код ДНК забезпечує природну ідентичність організму. У суспільному житті ідентичність забезпечує саморегуляцію взаємовідносин індивіда та Інших в контексті суспільного середовища. Протягом історії людства ідентичність ускладнюється та є чинником самоорганізації суспільних відносин. Поняття ідентичності починає формуватися ще з античного соціуму, починаючи з «вісьового часу» та виникнення рефлексивної моралі (Сократ, Аристотель, Конфуцій, Будда та ін.); продовжується цей процес і у філософії Нового часу та у класичній німецькій філософії у вигляді поняття рефлексивного духу, трансцендентальної аперцепції, рефлексивної самосвідомості; зазначені феномени розглядалися по суті справи як внутрішній живий механізм самоконструювання ідентичності (Р. Декарт, Т. Гобс, П. Гасенді, І. Кант, І. Фіхте, Г. Гегель). Ю. Габермас, спираючись на Л. Кольберга, Е. Еріксона, Ж. Піаже, пов’язав рівень розвитку ідентичності з рівнями та етапами розвиненості моральної свідомості. Мислителі та практикуючі філософи кінця ХХ – початку ХХІ століть (К. Вілбер, Ф. Лалу та ін.) в умовах сучасного технологічного та соціоорганізаційного вибуху виявляють та досліджують нові типи множинної гуманізованої ідентичності. https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/25ідентичність, практична філософія, антропний принцип, самосвідомість, самореалізація, самоорганізація суспільних відносин
spellingShingle Yaroslav Lyubiviy
Ідентичність як предмет практичної філософії
Мультиверсум: Философский альманах
ідентичність, практична філософія, антропний принцип, самосвідомість, самореалізація, самоорганізація суспільних відносин
title Ідентичність як предмет практичної філософії
title_full Ідентичність як предмет практичної філософії
title_fullStr Ідентичність як предмет практичної філософії
title_full_unstemmed Ідентичність як предмет практичної філософії
title_short Ідентичність як предмет практичної філософії
title_sort ідентичність як предмет практичної філософії
topic ідентичність, практична філософія, антропний принцип, самосвідомість, самореалізація, самоорганізація суспільних відносин
url https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/25
work_keys_str_mv AT yaroslavlyubiviy ídentičnístʹâkpredmetpraktičnoífílosofíí