ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОГАЗУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ МАКРО- І МІКРОДОБРИВ
Актуальність. На сьогоднішній день для агропромислового комплексу та відновлювальної енергетики важливим є підвищення продуктивності кукурудзи на зерно та силос. Правильний підбір гібридів кукурудзи та енергетична оцінка технології їх вирощування є необхідним для біогазового виробництва. Визначенн...
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
ДУ ІЗК НААН України
2022-06-01
|
| Series: | Зернові культури |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journal-grain-crops.com/arhiv/view/63076c28cd0f0.pdf |
| Summary: | Актуальність. На сьогоднішній день для агропромислового комплексу та відновлювальної енергетики важливим є підвищення продуктивності кукурудзи на зерно та силос. Правильний підбір гібридів
кукурудзи та енергетична оцінка технології їх вирощування є необхідним для біогазового виробництва.
Визначення проблеми. Одним зі шляхів підвищення ефективності енерговикористання в рослинництві, в
тому числі для біоенергетичних цілей, є оптимізація технологічних прийомів та збільшення виходу продукції з одиниці площі. Енергетичний аналіз дозволяє зробити порівняння енерговитрат на вирощування культури та вмісту енергії в одержаному врожаї. Метою досліджень було визначення впливу макро- і
мікродобрив на енергетичну ефективність вирощування гібридів кукурудзи для виробництва біогазу.
Матеріали і методи. Дослідження проводили в 2019–2021 рр. в СТОВ «Птахоплемзавод Коробівський» Андрушівського району Житомирської області. В трьох-факторному досліді вивчали: гібриди
кукурудзи: Амарос, Богатир, КВС 381, Каріфолс; Макродобрива, кг/га д. р.: без добрив, N90Р60К60,
N120Р90К90; мікродобрива: без застосування, обробка насіння YaraVita Teprosyn NP+Zn (5 л/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Maize Boost (4 л/га), обробка насіння YaraTera Tenso
Cocktail (0,15 кг/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Kombiphos (3 л/га). Результати. Встановлено, що вихід біогазу у середньоранніх гібридів кукурудзи Амарос і Богатир становив
9062,0–13716,3 м3
/га, а у середньостиглих КВС 381 і Каріфолс 11635,3–15589,5 м
3
/га, що вище на 9,8–
36,5 %. При застосуванні макродобрив і мікродобрив вихід біогазу був вищим на 15,2–30,9 % і 1,8–
3,6 %, порівняно з варіантами без їх використання. Не спостерігалось суттєвої різниці за виходом
біогазу між другим і третім варіантами з мікродобривами. Відмічено зменшення коефіцієнту енергетичної ефективності (Ке), у всіх досліджуваних гібридів кукурудзи, при внесені N90Р60К60 і
N120Р90К90. Висновки. Найбільший вихід біогазу та енергії з нього 15589,5 м3
/га і 333,6 ГДж/га отримано у середньостиглого гібрида Каріфолс при застосуванні передпосівної обробки насіння YaraTera
Tenso Cocktail (0,15 кг/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Kombiphos (3 л/га) на
фоні N120Р90К90. З енергетичної точки зору більш ефективним, для виробництва біогазу, є вирощування гібридів кукурудзи Амарос, Богатир, КВС 381 і Каріфолс з передпосівною обробки насіння
YaraTera Tenso Cocktail (0,15 кг/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Kombiphos
(3 л/га) без внесення макродобрив, що забезпечує одержання найвищого показника енергетичного
коефіцієнту у межах 7,7–9,3. |
|---|---|
| ISSN: | 2523-4544 2706-5871 |