| Summary: | Стаття присвячена дослідженню особливостей реалізації принципу «верховенства права» в розрізі законотворчих процесів за умов запровадження правового режиму воєнного стану в Україні. В кількісних і хронологічних межах окреслено основні форс-мажорні рішення органів державної влади в контексті забезпечення злагодженості і безперервності виконання ними своїх конституційних зобов'язань одночасно з безумовним дотриманням принципу верховенства права. Окремо проаналізовано намагання відчизняного законодавця щодо надання формального визначення дефініції «верховенства права» в порівнянні з його міжнародним обгрунтуванням, що закріплений в офіційних документах м'якого права Венеціанської Комісії.
Авторами з'ясовано, що попри вражаючий відсоток реалізації урядового Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, в Україні саме в умовах запровадження воєнного стану, все ж таки тимчасово обмежуються конституційні права і свободи людини. До них відносяться: право на недоторканність житла, на свободу пересування, на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, права і законні інтереси юридичних осіб та інші. Водночас, незважаючи на реальне існування перелічених обмежень, останні ніяк не стосуються обмеження абсолютних (природних) прав і свобод людини. У висновках до статті обгрунтовано та підтверджено за яких умов принцип верховенства права продовжує діяти навіть щодо тих прав і свобод, які тимчасово обмежуються.
Для одержання наукових результатів дослідження було використано комплекс наукових принципів та підходів, що базуються на загаль- нонаукових, світоглядних та спеціально-юридичних методах пізнання, зокрема, йдеться про такі методи як: системний, герменевтичний, функціональний та компаративний. Емпіричну основу дослідження склали національні та міжнародні нормативно-правові акти.
|
|---|