ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЖАНРОВОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ В МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті проаналізовано основні здобутки теорії мовленнєвих жанрів, окреслено новий напрям лінгвістики – генристику, що зосереджена на мовному вивченні жанрів. Описано парадигматичні зв’язки понять «мовленнєвий жанр», «мовленнєвий акт», «мовленнєва інтенція», «дискурс». З’ясовано, що жанровий підхід...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Alfred Nobel University Publisher
2019-01-01
|
| Series: | Vìsnik Unìversitetu ìmenì Alʹfreda Nobelâ: Serìâ Pedagogìka ì Psihologiâ |
| Online Access: | https://www.pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2019/2/36.pdf |
| Summary: | У статті проаналізовано основні здобутки теорії мовленнєвих жанрів, окреслено новий напрям лінгвістики – генристику, що зосереджена на мовному вивченні жанрів. Описано парадигматичні зв’язки понять «мовленнєвий жанр», «мовленнєвий акт», «мовленнєва інтенція», «дискурс». З’ясовано, що жанровий підхід у навчанні усного і письмового мовлення іноземця як медичного фахівця відіграє важливу
роль, бо студент краще розуміє змістову і логічну організацію тексту та зумовленість вибору мовленнєвих
засобів, розвиває навичку прогнозування змісту тексту залежно від його жанру. Мовленнєві жанри розглянуто в контексті медичного дискурсу відповідно до двох основних сфер спілкування майбутнього лікаря – особистісно та професійно орієнтованого спілкування. Запропоновано класифікацію мовленнєвих
жанрів, якими повинен оволодіти іноземний студент-медик, відповідно до різних класифікаційних принципів і підходів. Доведено, що система мовленнєвих жанрів медичного дискурсу характеризується багаторівневістю, поліфункціональністю, взаємодією з іншими дискурсами, зокрема професійним та інституційним. Визначено, що основними перевагами жанрового підходу до вивчення української мови як іноземної в медичному закладі вищої освіти є формування в іноземного студента мовного чуття до вибору конкретних мовностилістичних засобів відповідно до конкретної комунікативної ситуації; осмислення іноземцем внутрішньої організації української мови як складної структури (усвідомлення парадигматичних зв’язків між мовними явищами) і впорядкованої системи (усвідомлення синтагматичних зв’язків)
мовних знаків і кодів; оволодіння основними комунікативними стратегіями та їх логічний добір відповідно до жанру мовлення, мовної інтенції, статусно-вікових особливостей співрозмовника; розвиток навичок системного мислення; реалізація інтегрованого підходу до освітнього процесу |
|---|---|
| ISSN: | 2522-4115 2522-9133 |