| Summary: | У статті обґрунтовується доцільність активізації процесів вторинного ресурсокористування як важливої передумови нарощення матеріальної бази промислового виробництва та забезпечення енергетичної самодостатності країни, регіонів та територіальних громад базового рівня в умовах воєнного стану. Встановлено, що прискорення темпів активізації процесів вторинного ресурсокористування залежить від децентралізації процесів управління поводженням з промисловими та побутовими відходами. Обґрунтовано, що ключовим елементом децентралізації управління поводженням з відходами є розроблення територіальної моделі фінансово-економічного стимулювання вторинного ресурсокористування, яка охоплюватиме комплекс методів, інструментів та важелів регуляторного впливу на суб’єкти підприємницької діяльності, їх об’єднання та домогосподарства, що здійснюють діяльність, пов’язану із розміщенням, сортуванням, транспортуванням, утилізацією та знешкодженням промислових та побутових відходів. Доведено, що в основі територіальної моделі фінансово-економічного стимулювання вторинного ресурсокористування мають лежати такі інституційно-методологічні передумови: моніторинг, облік та інвентаризація відходів; оцінювання обсягів та вартості відходів, а також величини збитків, пов’язаних із розміщенням відходів; інституційно-майнове та дозвільно-ліцензійне супроводження органами місцевої влади сфери поводження з відходами; організація системи консультування суб’єктів поводження з відходами та діджиталізація вторинного ресурсокористування на регіональному та муніципальному рівні. Доведено, що такі інституційно-методологічні передумови формування територіальної моделі фінансово-економічного стимулювання вторинного ресурсокористування мають детермінувати набір бюджетних, податкових та кредитних інструментів впливу на суб’єкти поводження з відходами. Обґрунтовано, що, незважаючи на поглиблення процесів фіскально-бюджетної децентралізації, на рівні регіону та територіальних громад базового рівня перелік фінансових інструментів стимулювання вторинного ресурсокористування є надмірно звуженим, що вимагає їх диверсифікації та диференціації через внесення змін і доповнень у законодавство про відходи, бюджетно-податкове законодавство та законодавство про місцеве самоврядування.
|
|---|