ПОНЯТТЯ «МАЙНО» (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ)
Статтю присвячено автономному значенню поняття «майно», яке застосовує Європейський суд з прав людини. Акцентовано увагу на тому, що в національних правових системах підходи до визначення поняття майна, права власності були і залишаються різними. Зазначено, що до порушень з боку органів державної...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2021-08-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/238864 |
| Summary: | Статтю присвячено автономному значенню поняття «майно», яке застосовує Європейський суд з прав
людини. Акцентовано увагу на тому, що в національних правових системах підходи до визначення поняття
майна, права власності були і залишаються різними. Зазначено, що до порушень з боку органів державної
влади та органів місцевого самоврядування права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю
власністю непоодинокого призводить розуміння майна як власності виключно на матеріальні речі, виключа-
ючи інші права та інтереси (матеріально-правові інтереси), застосування формальної класифікації об’єктів
права власності. Оскільки рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права в країнах-учасни-
цях Ради Європи, то національне законодавство не може суперечити Конвенції та практиці Європейського
суду з прав людини, тобто воно не може бути несумісним з ним.
Європейський суд з прав людини застосовує автономне значення поняття «майно», яке не залежить від
формальної класифікації об’єктів права власності у національному законодавстві країн-учасниць Ради Єв-
ропи, застосовує такі підходи щодо поняття «майно», поняття та змісту права власності, які б були сумісні з
національними правовими системами.
В результаті аналізу практики Європейського суду з прав людини встановлено, що «майно» становить: 1)
власність на існуючі матеріальні речі; 2) активи, включаючи вимоги, щодо яких суб’єкт може стверджувати,
що він має принаймні «правомірне очікування», що вони будуть реалізовані; 3) інші права та інтереси, що
становлять активи, і можуть розглядатися як «майнові права».
Майно, яке відноситься до сфери дії ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основопо-
ложних свобод становлять, в тому числі, економічні ресурси, на які фізичні особи не мають зареєстрованого
права власності, але які належали споконвіку їх предкам та батьками, та які використовувалися їх предками
і батьками і використовуються ними для здійснення господарської діяльності, а також дохід, який фізичні
особи отримують від використання цих ресурсів.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |