РЕКОМЕНДАЦІЇ СТОСОВНО СКРИНІНГУ І МОНІТОРИНГУ СЛУХУ В НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

В оглядовій статті представлені рекомендації професійних асоціацій: American Academies of Audiology, Pediatrics, and Otolaryngology-Head and Neck Surgery; the American Speech-Language-Hearing Association; the Council on Education of the Deaf; Directors of Speech and Hearing Programs in State Health...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: O. O. Riga
Format: Article
Language:English
Published: Bukovynian State Medical University 2015-06-01
Series:Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина
Subjects:
Online Access:http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/96879
Description
Summary:В оглядовій статті представлені рекомендації професійних асоціацій: American Academies of Audiology, Pediatrics, and Otolaryngology-Head and Neck Surgery; the American Speech-Language-Hearing Association; the Council on Education of the Deaf; Directors of Speech and Hearing Programs in State Health and Welfare Agencies; and the Alexander Graham Bell Association for the Deaf and Hard of Hearing з проведення скринінгу і моніторингу слуху в новонароджених та дітей раннього віку. Показано, що втрата слуху в новонароджених може розвинутися внаслідок дефектів звукопровідного, сенсоневрального та змішаного типів. Кондуктивна глухість зазвичай обумовлена аномаліями зовнішнього чи середнього вуха, обмежує обсяг звуку, який отримує доступ до внутрішнього вуха; сенсоневральна глухота виникає внаслідок ураження равлику або слухового аналізатору - найбільш часта причина порушень слуху в новонароджених. Встановлено, що діти, госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії новонароджених, мають високий ризик розвитку слухової нейропатії у порівнянні з тими, які знаходилися у звичайної палаті для новонароджених. Змішана втрата є комбінацією кондуктивної глухости з сенсоневральної глухотою. У статті представлені сучасні ефективні електрофізіологічні техніки, які застосовуються для скринінгу: слухові викликані потенціали стовбура мозку і отоакустичної емісія. Представлені особливості моніторингу слуху новонароджених до виписки з акушерських стаціонарів і фактори ризику розвитку сенсоневральної глухоти: госпіталізація у відділення інтенсивної терапії новонароджених, спадкові синдроми, особливості сімейного анамнезу по приглухуватості, черепно-лицьові аномалії, вроджені інфекції, бактеріальний менінгіт, тяжкі форми гіпербілірубінемії та переливання крові. Надані сучасні дані щодо ефективності застосування одноетапного і двохетапного протоколів скріннга. Представлені кроки ефективної скринінгової програми порушень слуху в новонароджених та дітей раннього віку: скринінг не менше 95 відсотків немовлят перед випискою зі стаціонару; розуміння, що відносна кількість хибнопозитивних результатів (немовлята з позитивними результатами скринінг-тесту, які не мають втрати слуху) становить ≤ 3 відсотків і кількість напрямів на Аудіологічне тестування після позитивного результату скринінгу становить ≤ 4 відсотків, а відносна кількість хибно-негативних висновків (немовлята зі значним порушенням слуху, які не були виявлені за допомогою скринінг тесту) дорівнює нулю; кількість немовлят, які залишилися під подальшим спостереженням, яким було призначено Аудіологічне обстеження і немовлят, яких не перевіряли шляхом скринінг-тесту в пологовому будинку (їх батьки не відмовлялися від скринінгу) становить не менше 95 відсотків; повторний скринінг немовлят, які були повторно госпіталізовані протягом першого місяця життя через стани, пов'язані з потенційною втратою слуху (наприклад, гіпербілірубінемія); ефективна система комунікації, яка забезпечила передачу результатів скринінг-тесту з пологового будинку батькам і відповідальним медичним працівникам, що надають первинну медичну допомогу, а також напрями немовлят, які не проходять скринінг тест на Аудіологічне обстеження. Наведено рекомендації та представлені етапи направлення дітей на поглиблене сурдологічне обстеження. Автор акцентував увагу на відсутність документів, що регламентують проведення скринінгу і монторінгу слуху, починаючи з періоду новонародженості.
ISSN:2226-1230
2413-4260