Політичний Інтернет-дискурс як предмет лінгвістичного дослідження: дефініція та характерні риси
DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.45.129-143 Стаття присвячена дослідженню політичного дискурсу в межах віртуального простору мережі Інтернет – "штучного" світу, створеному в останні десятиріччя за допомогою інформаційних технологій, в якому індивіди здатні спілкуватися один із о...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Taras Shevchenko National University of Kyiv
2022-12-01
|
| Series: | Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика |
| Online Access: | https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/article/view/134 |
| _version_ | 1797946249688645632 |
|---|---|
| author | Yurii Bilokobylskyi |
| author_facet | Yurii Bilokobylskyi |
| author_sort | Yurii Bilokobylskyi |
| collection | DOAJ |
| description | DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.45.129-143
Стаття присвячена дослідженню політичного дискурсу в межах віртуального простору мережі Інтернет – "штучного" світу, створеному в останні десятиріччя за допомогою інформаційних технологій, в якому індивіди здатні спілкуватися один із одним на величезних відстанях, моделюючи за бажанням власну особистість. Дослідження, зокрема, спрямоване на те, як змінюється політична комунікація у віртуальній реальності мережі Інтернет, які лінгвістичні й екстралінгвістичні засоби використовують політичні актори при спілкуванні зі своїм електоратом та між собою. Використовуючи категорії, запропоновані Т. ван Дейком, у статті для аналізу комунікації в межах віртуального простору, пропонується застосування нових характерних рис для Інтернет-дискурсу, таких як анонімність мовця, напівформальність спілкування, більш відкрите й конкуруюче висловлення думок, емоційність тощо. У статті пропонується уточнення дефініції політичного дискурсу, виділяються найважливіші його риси, визначаються відмінності комунікативних стратегій в залежності від гендеру мовця або політичного актора. За допомогою запропонованих категорій та спираючись на творчий доробок таких вчених як Р. Водак, Л. де Сосюр та Т. ван Дейк, у статті подається нове визначення поняття політичного Інтернет-дискурсу, яке спрямоване на більш повне врахування взаємодії індивідів в межах віртуального простору. Висувається пропозиція використовувати запропоновані Т. ван Дейком категорії для аналізу комунікації у межах віртуального простору, що дозволить виокремити комунікативні ситуації, які стосуються безпосередньо політичної сфери. За допомогою порівняння комунікативних ситуацій у "штучному" світі з фізичним, стверджується, що характерною рисою політичного Інтернет-дискурсу є передача екстралінгвістичних компонентів за допомогою текстової комунікації. Робиться уточнення, що у багатьох комунікаційних ситуаціях між політичними акторами та іншими користувачами, останні є реципієнтами інформації, обмежуючись лише можливістю взаємодіяти із іншими реципієнтами. У підсумку висувається пропозиція розуміти під політичним Інтернет-дискурсом дії лінгвістичного й екстралінгвістичного характеру, що відносяться до політичної сфери та реалізуються у віртуальному просторі політичними акторами і звичайними користувачами; які характеризуються можливістю анонімної суб'єктності, напівформальністю, більш відкритим й конкуруючим характером висловлювання думок тощо, і в яких передача екстралінгвістичних компонентів досягається переважно завдяки текстовій комунікації На основі категоріальних уточнень, зроблених у статті, розробляються стратегії подальшого Інтернет дискурс-аналізу.
Ключові слова: Інтернет, дискурс, політичний дискурс, політичний Інтернет-дискурс, гендер, політика.
Інформація про автора: Білокобильський Юрій Олександрович – аспірант; Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов; НАН України.
Електронна адреса: belocobilskiygeorge156@gmail.com
ЛІТЕРАТУРА
• Кенжеканова К. Прагмалингвистические и когнитивные компоненты политического дискурса. Aлматы, 2016.
• Кибрик А.А., Плунгян В.А. Функционализм и дискурсивно-ориентированные исследования. Фундаментальные направления современной американской лингвистики. Kерчь, 2002. С. 307-322.
• Суханов Ю.Ю. Политический дискурс как объект лингвистического анализа. Вестник РУДН. Серия: "Теория языка. семиотика. Семантика". №9(1). С. 200-212.
• Сучасний лінгвістичний словник / Упорядн. А.А Загнітко [та ін]; за ред. А.А. Загнітко. Вінниця: "Твори", 2020.
• Фуко М. Археологія знання. Київ: "Ника центр", 1996.
• Habermas J. Vorstunden und Erganzungen zur Theorie des kommunikativen Handelns. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1985.
• Gadamer The Relevance of the Beautiful and Other Essays. Cambridge: Cambridge University Press, 1991. 220 c.
• Garcés-Conejos Blitvich, P. The YouTubification of politics, impoliteness and polarization. Taiwo (Ed.). Handbook of research on discourse behavior and digital communication: Language Structures and Social Interaction. Hershey, PA: IGI Global, 2010.
• J.E. Language and Politics. Edinburgh: University Press, 2013.
• Kitaeva E., Ozerova O. Intertextuality in Political Discourse. Language, Power, and Ideology in Political Writing. USA: IGI Global, 2019. С.143-170.
• Saussure L. de Procedural pragmatics and the study of discourse. Pragmatics and Cognition. 2007. № 15(1). Р. 139-159.
• Van Dijk T. What is Political Discourse Analysis? Belgian Journal of Linguistics. 1997. №11(1). С. 11-52.
• Van Dijk T. Political discourse and ideology. Discourse & Society. №4 (2). С 249-283.
• Wodak R. The Discourse of Politics in Action: Politics as Usual. London: Palgrave Macmillan, 2009. |
| first_indexed | 2024-04-10T21:09:04Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-b40c849d4bd547cfaae660ac6fd046de |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2311-2697 2523-4870 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-04-10T21:09:04Z |
| publishDate | 2022-12-01 |
| publisher | Taras Shevchenko National University of Kyiv |
| record_format | Article |
| series | Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика |
| spelling | doaj.art-b40c849d4bd547cfaae660ac6fd046de2023-01-21T16:02:00ZengTaras Shevchenko National University of KyivАктуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика2311-26972523-48702022-12-0145129143134Політичний Інтернет-дискурс як предмет лінгвістичного дослідження: дефініція та характерні рисиYurii Bilokobylskyi0НАН України; Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов (Україна)DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.45.129-143 Стаття присвячена дослідженню політичного дискурсу в межах віртуального простору мережі Інтернет – "штучного" світу, створеному в останні десятиріччя за допомогою інформаційних технологій, в якому індивіди здатні спілкуватися один із одним на величезних відстанях, моделюючи за бажанням власну особистість. Дослідження, зокрема, спрямоване на те, як змінюється політична комунікація у віртуальній реальності мережі Інтернет, які лінгвістичні й екстралінгвістичні засоби використовують політичні актори при спілкуванні зі своїм електоратом та між собою. Використовуючи категорії, запропоновані Т. ван Дейком, у статті для аналізу комунікації в межах віртуального простору, пропонується застосування нових характерних рис для Інтернет-дискурсу, таких як анонімність мовця, напівформальність спілкування, більш відкрите й конкуруюче висловлення думок, емоційність тощо. У статті пропонується уточнення дефініції політичного дискурсу, виділяються найважливіші його риси, визначаються відмінності комунікативних стратегій в залежності від гендеру мовця або політичного актора. За допомогою запропонованих категорій та спираючись на творчий доробок таких вчених як Р. Водак, Л. де Сосюр та Т. ван Дейк, у статті подається нове визначення поняття політичного Інтернет-дискурсу, яке спрямоване на більш повне врахування взаємодії індивідів в межах віртуального простору. Висувається пропозиція використовувати запропоновані Т. ван Дейком категорії для аналізу комунікації у межах віртуального простору, що дозволить виокремити комунікативні ситуації, які стосуються безпосередньо політичної сфери. За допомогою порівняння комунікативних ситуацій у "штучному" світі з фізичним, стверджується, що характерною рисою політичного Інтернет-дискурсу є передача екстралінгвістичних компонентів за допомогою текстової комунікації. Робиться уточнення, що у багатьох комунікаційних ситуаціях між політичними акторами та іншими користувачами, останні є реципієнтами інформації, обмежуючись лише можливістю взаємодіяти із іншими реципієнтами. У підсумку висувається пропозиція розуміти під політичним Інтернет-дискурсом дії лінгвістичного й екстралінгвістичного характеру, що відносяться до політичної сфери та реалізуються у віртуальному просторі політичними акторами і звичайними користувачами; які характеризуються можливістю анонімної суб'єктності, напівформальністю, більш відкритим й конкуруючим характером висловлювання думок тощо, і в яких передача екстралінгвістичних компонентів досягається переважно завдяки текстовій комунікації На основі категоріальних уточнень, зроблених у статті, розробляються стратегії подальшого Інтернет дискурс-аналізу. Ключові слова: Інтернет, дискурс, політичний дискурс, політичний Інтернет-дискурс, гендер, політика. Інформація про автора: Білокобильський Юрій Олександрович – аспірант; Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов; НАН України. Електронна адреса: belocobilskiygeorge156@gmail.com ЛІТЕРАТУРА • Кенжеканова К. Прагмалингвистические и когнитивные компоненты политического дискурса. Aлматы, 2016. • Кибрик А.А., Плунгян В.А. Функционализм и дискурсивно-ориентированные исследования. Фундаментальные направления современной американской лингвистики. Kерчь, 2002. С. 307-322. • Суханов Ю.Ю. Политический дискурс как объект лингвистического анализа. Вестник РУДН. Серия: "Теория языка. семиотика. Семантика". №9(1). С. 200-212. • Сучасний лінгвістичний словник / Упорядн. А.А Загнітко [та ін]; за ред. А.А. Загнітко. Вінниця: "Твори", 2020. • Фуко М. Археологія знання. Київ: "Ника центр", 1996. • Habermas J. Vorstunden und Erganzungen zur Theorie des kommunikativen Handelns. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1985. • Gadamer The Relevance of the Beautiful and Other Essays. Cambridge: Cambridge University Press, 1991. 220 c. • Garcés-Conejos Blitvich, P. The YouTubification of politics, impoliteness and polarization. Taiwo (Ed.). Handbook of research on discourse behavior and digital communication: Language Structures and Social Interaction. Hershey, PA: IGI Global, 2010. • J.E. Language and Politics. Edinburgh: University Press, 2013. • Kitaeva E., Ozerova O. Intertextuality in Political Discourse. Language, Power, and Ideology in Political Writing. USA: IGI Global, 2019. С.143-170. • Saussure L. de Procedural pragmatics and the study of discourse. Pragmatics and Cognition. 2007. № 15(1). Р. 139-159. • Van Dijk T. What is Political Discourse Analysis? Belgian Journal of Linguistics. 1997. №11(1). С. 11-52. • Van Dijk T. Political discourse and ideology. Discourse & Society. №4 (2). С 249-283. • Wodak R. The Discourse of Politics in Action: Politics as Usual. London: Palgrave Macmillan, 2009.https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/article/view/134 |
| spellingShingle | Yurii Bilokobylskyi Політичний Інтернет-дискурс як предмет лінгвістичного дослідження: дефініція та характерні риси Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика |
| title | Політичний Інтернет-дискурс як предмет лінгвістичного дослідження: дефініція та характерні риси |
| title_full | Політичний Інтернет-дискурс як предмет лінгвістичного дослідження: дефініція та характерні риси |
| title_fullStr | Політичний Інтернет-дискурс як предмет лінгвістичного дослідження: дефініція та характерні риси |
| title_full_unstemmed | Політичний Інтернет-дискурс як предмет лінгвістичного дослідження: дефініція та характерні риси |
| title_short | Політичний Інтернет-дискурс як предмет лінгвістичного дослідження: дефініція та характерні риси |
| title_sort | політичний інтернет дискурс як предмет лінгвістичного дослідження дефініція та характерні риси |
| url | https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/article/view/134 |
| work_keys_str_mv | AT yuriibilokobylskyi polítičnijínternetdiskursâkpredmetlíngvístičnogodoslídžennâdefínícíâtaharakternírisi |