ХУДОЖНЯ МОВА КОНТЕМПОРАРІ ЯК ФОРМА ВІЗУАЛЬНОГО ЗАУМУ: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ
Мета — запропонувати розгляд візуальної та розумової природи проєктів контемпорарі як своєрідної форми візуального зауму. Методи: механізм проведення дослідження полягає у логіко-понятійному розкритті умов існування візуальних форм контемпорарі як творчих прийомів реалізації художником здорового гл...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2021-12-01
|
Series: | Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство |
Subjects: | |
Online Access: | http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/247339 |
Summary: | Мета — запропонувати розгляд візуальної та розумової природи проєктів контемпорарі як своєрідної форми візуального зауму. Методи: механізм проведення дослідження полягає у логіко-понятійному розкритті умов існування візуальних форм контемпорарі як творчих прийомів реалізації художником здорового глузду через «розумний зміст». Дослідження спирається на дедуктивно-індуктивний метод, орієнтоване на розв’язання протиріч та демонстрацію міждисциплінарного компаративного підходу до з’ясування природи досліджуваного явища. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в гуманітаристиці розгляд візуальної та розумової природи проєктів контемпорарі здійснено з погляду їхнього опредметнення у формі візуального зауму. Висновки. На підставі залучення результатів міждисциплінарних досліджень зі сфери історії красного письменства показано, що завдання художника та глядача, художника та мистецтвознавця протилежні, для їхнього розв’язання у кожного заготовлені власні методи, що за режимом використання не можуть збігтися в межах здорового глузду та формальної логіки. Особливо ситуація загострюється, щойно йдеться про твори нетрадиційного мистецтва останніх двох десятиліть. Виявлено, що явище контемпорарі встановилося у мистецтві «після» постмодерну, «слідом» за ним, тобто після затвердження точних методів у мистецтвознавстві. Звернення до проєктів контемпорарі як явищ мовного візуального зауму сприяє «прочитанню» проєкту (твору, об’єкту) більш-менш адекватно тому, що мав намір мовити художник. Звичайні мистецтвознавчі методи тлумачення візуальних референцій митця щодо проєктів контемпорарі мають залишитися у минулому, а пошук нових здійснюється на наших очах — з моніторингом явищ контемпорарі арт.
|
---|---|
ISSN: | 2410-1176 2616-4183 |