АНОМАЛІЇ СЕЧОВОЇ ПРОТОКИ У ДІТЕЙ

На сьогодні накопичена значна кількість публікацій, що присвячені порушенням інволюції сечової протоки – урахусу. Тим не менш дані світової літератури стосовно термінів облітерації і частоти аномалій урахусу значно відрізняються, що утруднює оцінку ризиків виникнення ускладнень. Також немає єдино...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: О. Горбатюк
Format: Article
Language:English
Published: Bukovynian State Medical University 2023-04-01
Series:Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина
Subjects:
Online Access:http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/273477
_version_ 1797838193715838976
author О. Горбатюк
author_facet О. Горбатюк
author_sort О. Горбатюк
collection DOAJ
description На сьогодні накопичена значна кількість публікацій, що присвячені порушенням інволюції сечової протоки – урахусу. Тим не менш дані світової літератури стосовно термінів облітерації і частоти аномалій урахусу значно відрізняються, що утруднює оцінку ризиків виникнення ускладнень. Також немає єдиної думки віднос- но тактики ведення цих пацієнтів. У даній роботі проаналізовані 62 медичних джерела з питань інволюції сечової протоки, порушення її облітерації, клінічних проявів ускладнень урахусу та лікування пов’язаних з цим станів. У статті також наведені дані власних спостережень за 37 пацієнтами з різноманітною патологією урахусу за десятирічний період спостереження, серед яких: 21 (56,76%) дитина мала пупкові нориці, 14 (37,84%) дітей – кісти ураху- су, 2 (5,4%) пацієнтів – дивертикули сечового міхура. Висвітлені дані діагностики та лікування дітей з цією патологією. Аналіз медичних джерел та власних спостережень з питань діагностики і лікування патології сечової протоки у дітей надали змогу висвітлення важливих і практично значимих рекомендацій з про- блемних питань даної патології. Висновки 1. Урахус є ембріональним утворенням, що з’єднує сечовий міхур з алантоісом. За даними патологоанато- мічних досліджень порушення облітерації сечової протоки відбувається приблизно у 30% випадків. 2. Наявність виділень з пупка, рецидивуючий омфаліт, наявність пухлиноподібного утворення передньої черевної стінки, симптоми інфекції сечовидільних шляхів мають бути показами до прицільного обстеження відносно можливої патології урахусу. 3. Основними методами діагностики патології сечової протоки є УЗД та фістулографія. 4. Дані про вікову інволюцію урахуса, що відбувається в постнатальному періоді, диктують необхідність вибору лікувальної тактики в дитячому віці.
first_indexed 2024-04-09T15:37:57Z
format Article
id doaj.art-b771345e484f4823986fca448a2d1e36
institution Directory Open Access Journal
issn 2226-1230
2413-4260
language English
last_indexed 2024-04-09T15:37:57Z
publishDate 2023-04-01
publisher Bukovynian State Medical University
record_format Article
series Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина
spelling doaj.art-b771345e484f4823986fca448a2d1e362023-04-27T18:21:33ZengBukovynian State Medical UniversityНеонатологія, хірургія та перинатальна медицина2226-12302413-42602023-04-01124(46)10.24061/2413-4260.XII.4.46.2022.10АНОМАЛІЇ СЕЧОВОЇ ПРОТОКИ У ДІТЕЙ О. Горбатюк0Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика На сьогодні накопичена значна кількість публікацій, що присвячені порушенням інволюції сечової протоки – урахусу. Тим не менш дані світової літератури стосовно термінів облітерації і частоти аномалій урахусу значно відрізняються, що утруднює оцінку ризиків виникнення ускладнень. Також немає єдиної думки віднос- но тактики ведення цих пацієнтів. У даній роботі проаналізовані 62 медичних джерела з питань інволюції сечової протоки, порушення її облітерації, клінічних проявів ускладнень урахусу та лікування пов’язаних з цим станів. У статті також наведені дані власних спостережень за 37 пацієнтами з різноманітною патологією урахусу за десятирічний період спостереження, серед яких: 21 (56,76%) дитина мала пупкові нориці, 14 (37,84%) дітей – кісти ураху- су, 2 (5,4%) пацієнтів – дивертикули сечового міхура. Висвітлені дані діагностики та лікування дітей з цією патологією. Аналіз медичних джерел та власних спостережень з питань діагностики і лікування патології сечової протоки у дітей надали змогу висвітлення важливих і практично значимих рекомендацій з про- блемних питань даної патології. Висновки 1. Урахус є ембріональним утворенням, що з’єднує сечовий міхур з алантоісом. За даними патологоанато- мічних досліджень порушення облітерації сечової протоки відбувається приблизно у 30% випадків. 2. Наявність виділень з пупка, рецидивуючий омфаліт, наявність пухлиноподібного утворення передньої черевної стінки, симптоми інфекції сечовидільних шляхів мають бути показами до прицільного обстеження відносно можливої патології урахусу. 3. Основними методами діагностики патології сечової протоки є УЗД та фістулографія. 4. Дані про вікову інволюцію урахуса, що відбувається в постнатальному періоді, диктують необхідність вибору лікувальної тактики в дитячому віці. http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/273477діти; урахус; порушення інволюції; лікування.
spellingShingle О. Горбатюк
АНОМАЛІЇ СЕЧОВОЇ ПРОТОКИ У ДІТЕЙ
Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина
діти; урахус; порушення інволюції; лікування.
title АНОМАЛІЇ СЕЧОВОЇ ПРОТОКИ У ДІТЕЙ
title_full АНОМАЛІЇ СЕЧОВОЇ ПРОТОКИ У ДІТЕЙ
title_fullStr АНОМАЛІЇ СЕЧОВОЇ ПРОТОКИ У ДІТЕЙ
title_full_unstemmed АНОМАЛІЇ СЕЧОВОЇ ПРОТОКИ У ДІТЕЙ
title_short АНОМАЛІЇ СЕЧОВОЇ ПРОТОКИ У ДІТЕЙ
title_sort аномалії сечової протоки у дітей
topic діти; урахус; порушення інволюції; лікування.
url http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/273477
work_keys_str_mv AT ogorbatûk anomalíísečovoíprotokiudítej