Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір
Мета статті – дослідити можливості літератури для трансляції російських наративів, виявити стереотипи, які властиві масовій свідомості українців і були сформовані під впливом літературної уяви. Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, парадигмальний, синтетичний...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Scientific Research Centre «Lukomorie»
2023-11-01
|
| Series: | Емінак |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/660 |
| _version_ | 1797344905971892224 |
|---|---|
| author | Tetyana Grusheva |
| author_facet | Tetyana Grusheva |
| author_sort | Tetyana Grusheva |
| collection | DOAJ |
| description | Мета статті – дослідити можливості літератури для трансляції російських наративів, виявити стереотипи, які властиві масовій свідомості українців і були сформовані під впливом літературної уяви.
Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, парадигмальний, синтетичний) і загальноісторичні (історико-порівняльний, системно-хронологічний).
Наукова новизна полягає у виявленні зв’язку між літературною уявою, домінуючою культурою та національною пам’яттю.
Висновки: у радянському міфотворенні перед літературою було поставлено одне з головних завдань. Його реалізовували сакралізовані російські поети та письменники ХІХ ст. (в Росії це час кристалізації імперської ідеології та поява теорії офіційної народності: «православ’я-самодержав’я-народність») О. Пушкін, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, М. Лермонтов та інші. Їхня творчість присвячена вихвалянню імперської ідеології. Оспіваний Л. Толстим «культ перемоги» став взірцевим для радянських і сучасних російських ідеологів. Шкільна освіта була засобом ідеологічного виховання та інструментом для формування стереотипів (росіяни й українці – один народ, що має спільну історію, причому росіяни виступали в ролі «старшого брата»; переконання, що від «маленької людини» нічого не залежить; патерналістське ставлення до держави; філософія війни розумілася на основі російських наративів). Радянські ідеологи використовували літературу як ресурс для пропагування моноідеології, створення образу ворога, прославляння партії.
Спільність пам’яті та культури є очевидною. В Україні часів незалежності не була реалізована політика зміцнення «культурного ядра» українців. Російські пропагандисти та проросійські політики доклали зусиль, щоб залишити український культурний простір періоду трансформації еклектичним, тобто таким, що не виконував своєї інтегрувальної функції. З часу відродження незалежності у символічній репрезентації пам’яті паралельно з історичною культурою України залишалися радянські стереотипи та міфи, різна інтерпретація минулого, російська/імперська/колоніальна літературна уява, що пропагувала російські цінності.
Літературна уява посідає одне з ключових місць у культурному просторі України та є частиною домінуючої культури, формує сенси та впливає на етику. Шкільні предмети суспільно-гуманітарного циклу мають світоглядний потенціал; з їхньою допомогою стає можливим створення цілісного образу історичного минулого, формування національної пам’яті та ціннісних настанов. |
| first_indexed | 2024-03-08T11:10:42Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-b8aab048cecd4058a333fa1c6460bbc4 |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 1998-4634 2708-0226 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-03-08T11:10:42Z |
| publishDate | 2023-11-01 |
| publisher | Scientific Research Centre «Lukomorie» |
| record_format | Article |
| series | Емінак |
| spelling | doaj.art-b8aab048cecd4058a333fa1c6460bbc42024-01-26T11:13:03ZengScientific Research Centre «Lukomorie»Емінак1998-46342708-02262023-11-013(43)9611210.33782/eminak2023.3(43).660660Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимірTetyana Grusheva0Запорізький національний університетМета статті – дослідити можливості літератури для трансляції російських наративів, виявити стереотипи, які властиві масовій свідомості українців і були сформовані під впливом літературної уяви. Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, парадигмальний, синтетичний) і загальноісторичні (історико-порівняльний, системно-хронологічний). Наукова новизна полягає у виявленні зв’язку між літературною уявою, домінуючою культурою та національною пам’яттю. Висновки: у радянському міфотворенні перед літературою було поставлено одне з головних завдань. Його реалізовували сакралізовані російські поети та письменники ХІХ ст. (в Росії це час кристалізації імперської ідеології та поява теорії офіційної народності: «православ’я-самодержав’я-народність») О. Пушкін, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, М. Лермонтов та інші. Їхня творчість присвячена вихвалянню імперської ідеології. Оспіваний Л. Толстим «культ перемоги» став взірцевим для радянських і сучасних російських ідеологів. Шкільна освіта була засобом ідеологічного виховання та інструментом для формування стереотипів (росіяни й українці – один народ, що має спільну історію, причому росіяни виступали в ролі «старшого брата»; переконання, що від «маленької людини» нічого не залежить; патерналістське ставлення до держави; філософія війни розумілася на основі російських наративів). Радянські ідеологи використовували літературу як ресурс для пропагування моноідеології, створення образу ворога, прославляння партії. Спільність пам’яті та культури є очевидною. В Україні часів незалежності не була реалізована політика зміцнення «культурного ядра» українців. Російські пропагандисти та проросійські політики доклали зусиль, щоб залишити український культурний простір періоду трансформації еклектичним, тобто таким, що не виконував своєї інтегрувальної функції. З часу відродження незалежності у символічній репрезентації пам’яті паралельно з історичною культурою України залишалися радянські стереотипи та міфи, різна інтерпретація минулого, російська/імперська/колоніальна літературна уява, що пропагувала російські цінності. Літературна уява посідає одне з ключових місць у культурному просторі України та є частиною домінуючої культури, формує сенси та впливає на етику. Шкільні предмети суспільно-гуманітарного циклу мають світоглядний потенціал; з їхньою допомогою стає можливим створення цілісного образу історичного минулого, формування національної пам’яті та ціннісних настанов.https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/660літературна уява, «русский мир», ідеологія, соціалістичний реалізм, стереотипи, пропаганда, гібридна війна |
| spellingShingle | Tetyana Grusheva Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір Емінак літературна уява, «русский мир», ідеологія, соціалістичний реалізм, стереотипи, пропаганда, гібридна війна |
| title | Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір |
| title_full | Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір |
| title_fullStr | Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір |
| title_full_unstemmed | Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір |
| title_short | Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір |
| title_sort | російська література як канал поширення русского мира український вимір |
| topic | літературна уява, «русский мир», ідеологія, соціалістичний реалізм, стереотипи, пропаганда, гібридна війна |
| url | https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/660 |
| work_keys_str_mv | AT tetyanagrusheva rosíjsʹkalíteraturaâkkanalpoširennârusskogomiraukraínsʹkijvimír |