Міжнародно-правові стандарти захисту інформації про особу

У статті проаналізовано чинне законодавство щодо захисту персональних даних про особу на міжнародному рівні, в межах чого проведено з’ясування сутності таких понять як «інформація про особу», «персональні дані», «особа», «особистість». Здійснено аналіз та узагальнення чинних норм міжнародних станда...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: К. Vrublevska-Misiuna, V. Tychyna
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2023-02-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/273513
Description
Summary:У статті проаналізовано чинне законодавство щодо захисту персональних даних про особу на міжнародному рівні, в межах чого проведено з’ясування сутності таких понять як «інформація про особу», «персональні дані», «особа», «особистість». Здійснено аналіз та узагальнення чинних норм міжнародних стандартів, визначено основні елементи і особливості міжнародно-правового захисту права людини на приватність персональної інформації, що дозволяє визначити коло питань, які потребують усунення суперечностей, задля підвищення ефективності їх застосування. Актуальність питання щодо дієвого законодавчого забезпечення обробки, зберігання, передачі інформації про особу пов’язана з швидким технологічним прогресом та викликами, які постають у зв’язку з перебуванням осіб у цифровому середовищі. Окрім того, поява такого явища як кібертероризм, наголошує на необхідності регламентації чітких механізмів протидії подібним явища, визначенням нових стандартів задля забезпечення безпеки обігу інформації про особу. Проаналізувавши чинне міжнародне законодавство у сфері персональних даних зроблено висновок, що  міжнародні документи у сфері захисту інформацію про особу мають споріднену мету, однак разом з тим, не мають єдиного визначення основних понять, таких як особа, інформація, інформація про особу, ідентифікована особа, обробка персональних даних тощо, що ускладнює їх ефективне розуміння та застосування всіма учасниками цих відносин. Зазначається, що прийняття Регламенту 2016/67 стало проривом у спрощені правового регулювання. Адже рамкова Директива 95/46/ЄС, що діяла до його прийняття трактувалась кожною країною по своєму, що спричиняло велику кількість непорозумінь та створювало перешкоди для забезпечення права особи на приватність. Саме тому, питання уніфікації правової регламентації у цій сфері завжди є актуальним та вимагає безперервного удосконалення та своєчасного реагування на зміни у інформаційно-технологічному просторі.     
ISSN:2307-3322
2664-6153