| Summary: | Чисельні дослідження вчених і практиків висвітлюють значний вплив транспортного фактору на економічний розвиток та становлення ринкових інститутів. Однак питання взаємодії транспортного та інституціонального факторів та їх впливу на ефективність економічного розвитку країни потребують окремої уваги.
Метою дослідження є аналіз теоретичних та методологічних аспектів впливу транспортного та інституціонального факторів на економічний розвиток країни та вирішення методологічної проблеми визначення та оцінки трансакційних витрат в економічному аналізі соціально-екологічної ефективності функціонування автотранспортних організацій.
Матеріали та методи. Використано системно-еволюційний та системно-структурний підходи, які передбачають проведення дослідження в цілісності з виявленням різноманітних характерних ознак та залежностей, що виникають у процесі визначення методики оцінки соціально-екологічної ефективності автотранспортних підприємств з урахуванням трансакційних витрат.
Результати. Суть дослідження полягає у формуванні нових підходів щодо аналізу синергетичного ефекту від взаємодії транспортного та інституціонального факторів який сприяє структурному заміщенню транспортними витратами витрат інших галузей, що призводить до загального зростання економіки. За таких умов доцільним є введення в методологію економічної оцінки соціально-екологічної ефективності функціонування автотранспортних організацій відповідних методик оцінки інституціональних взаємодій в ринковій економіці.
Висновки. Визначений коефіцієнт соціально-екологічної ефективності показує розмір одержаних вигід автотранспортним підприємством і суспільством від витрачених фінансових ресурсів на підвищення соціально-екологічної ефективності транспорту та зменшення трансакційних витрат на встановлення ефективних взаємодій з учасниками інституціональних змін.
Науковий та практичний зміст визначається тим, що теоретико-методологічні положення, висновки та рекомендації дозволяють приймати науково обґрунтовані ефективні управлінські рішення про реалізацію транспортно-технологічних схем доставки вантажів і пасажирів; мати кількісні критерії оцінки ефективності пропонованих соціальних та природоохоронних заходів; здійснювати на основі розроблених підходів оцінку ефективності системи державного регулювання автотранспортної діяльності.
|
|---|