| Summary: | У статті розглянуто становище РПЦ періоду пізнього сталінізму на території Північно-Східної України. Проаналізовано особливості формування мережі даної релігійної організації в регіоні у середині 1940-х років та її трансформації у наступне десятиліття. Охарактеризовано релігійну мережу, кількість і склад церковнослужителів і шляхи їх поповнення. Визначено труднощі, з якими стикалися правлячі архієреї у питаннях функціонування церкви та сценарії їх вирішення. Охарактеризовано заходи до яких вдавалися єпископи та священники для збереження кількості віруючих і парафій, підтримки релігійності населення. Зосереджено увагу на мережі монастирів єпархій Північно-Східної України та їх місця у релігійному житті регіону. Подано інформацію про господарську діяльність, майнове та матеріальне становище чернечих обителей.
|
|---|