Риси епохи неоліту в музичному фольклорі

Мета статті – дослідити роль сонцевороту та сонцестояння у віруваннях та ритуалах неолітичної людини, а також звернути увагу на певну особливість календарного фольклору – «переходу» обрядовості солярних циклів. Методологія. У процесі дослідження використано такі методи: джерелознавчий (опрацюванн...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Анатолій Іваницький
Format: Article
Language:English
Published: Kyiv National University of Culture and Arts 2022-12-01
Series:Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство
Subjects:
Online Access:http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/269554
_version_ 1797955923794198528
author Анатолій Іваницький
author_facet Анатолій Іваницький
author_sort Анатолій Іваницький
collection DOAJ
description Мета статті – дослідити роль сонцевороту та сонцестояння у віруваннях та ритуалах неолітичної людини, а також звернути увагу на певну особливість календарного фольклору – «переходу» обрядовості солярних циклів. Методологія. У процесі дослідження використано такі методи: джерелознавчий (опрацювання наявних досліджень, присвячених створеній в неоліті сакрально-профанної картини світу, яка відома нам у вигляді різноманітних структурно-типологічних моделей); аналітичний (осмислення неоліту та його відгомонів у музичному фольклорі), а також метод теоретичного узагальнення. Результати. Колядування й щедрування (зимове сонцестояння), веснянки, гаївки (весняне рівнодення) та купайло (літнє сонцестояння) – є трьома головними віхами календарного циклу й пов’язаної з ними обрядовості. Між обрядовістю цих трьох сонячних фаз спостерігається певна причинно-наслідковість; до нашого часу дійшли ритмоструктури, які були знаками пір року. Обрядовість зимового сонцестояння у неоліті (колядування та щедрування) зосереджувалася на відтворювально-вегетативній магії (а саме – забезпечення врожаю, приплоду тварин). Надалі сакральний місток вибудовувався до весняного рівнодення – власне, до початку землеробського року. Навесні розпочиналася реалізація ініційованого у день зимового сонцестояння сакрального забезпечення рослинного й тваринного відтворення. Таке значення мають очевидні у весняному циклі паралелі до зимових обрядів (часові лінії з обходом дворів: колядки – риндзівки – кустові та ін.). Ці тематично-функційні цикли у тогочасному світогляді не є ізольованими: вони були свого роду магічними сходинками до наступного сонцевороту, а значить – психологічно готували зміну обрядових дійств та музичного «супроводу» цих дійств. Наукова новизна статті полягає у виявленні особливостей відображення доби неоліту в музичному фольклорі.
first_indexed 2024-04-10T23:40:46Z
format Article
id doaj.art-c1e7df1f54f444afb7f38e64ad9ee619
institution Directory Open Access Journal
issn 2410-1176
2616-4183
language English
last_indexed 2024-04-10T23:40:46Z
publishDate 2022-12-01
publisher Kyiv National University of Culture and Arts
record_format Article
series Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство
spelling doaj.art-c1e7df1f54f444afb7f38e64ad9ee6192023-01-11T08:52:15ZengKyiv National University of Culture and ArtsВісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство2410-11762616-41832022-12-014710.31866/2410-1176.47.2022.269554Риси епохи неоліту в музичному фольклоріАнатолій Іваницький0Київський національний університет культури і мистецтв Мета статті – дослідити роль сонцевороту та сонцестояння у віруваннях та ритуалах неолітичної людини, а також звернути увагу на певну особливість календарного фольклору – «переходу» обрядовості солярних циклів. Методологія. У процесі дослідження використано такі методи: джерелознавчий (опрацювання наявних досліджень, присвячених створеній в неоліті сакрально-профанної картини світу, яка відома нам у вигляді різноманітних структурно-типологічних моделей); аналітичний (осмислення неоліту та його відгомонів у музичному фольклорі), а також метод теоретичного узагальнення. Результати. Колядування й щедрування (зимове сонцестояння), веснянки, гаївки (весняне рівнодення) та купайло (літнє сонцестояння) – є трьома головними віхами календарного циклу й пов’язаної з ними обрядовості. Між обрядовістю цих трьох сонячних фаз спостерігається певна причинно-наслідковість; до нашого часу дійшли ритмоструктури, які були знаками пір року. Обрядовість зимового сонцестояння у неоліті (колядування та щедрування) зосереджувалася на відтворювально-вегетативній магії (а саме – забезпечення врожаю, приплоду тварин). Надалі сакральний місток вибудовувався до весняного рівнодення – власне, до початку землеробського року. Навесні розпочиналася реалізація ініційованого у день зимового сонцестояння сакрального забезпечення рослинного й тваринного відтворення. Таке значення мають очевидні у весняному циклі паралелі до зимових обрядів (часові лінії з обходом дворів: колядки – риндзівки – кустові та ін.). Ці тематично-функційні цикли у тогочасному світогляді не є ізольованими: вони були свого роду магічними сходинками до наступного сонцевороту, а значить – психологічно готували зміну обрядових дійств та музичного «супроводу» цих дійств. Наукова новизна статті полягає у виявленні особливостей відображення доби неоліту в музичному фольклорі. http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/269554музичний фольклоробрядовий фольклорнеолітсолярний циклрічне календарне колонаспів
spellingShingle Анатолій Іваницький
Риси епохи неоліту в музичному фольклорі
Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство
музичний фольклор
обрядовий фольклор
неоліт
солярний цикл
річне календарне коло
наспів
title Риси епохи неоліту в музичному фольклорі
title_full Риси епохи неоліту в музичному фольклорі
title_fullStr Риси епохи неоліту в музичному фольклорі
title_full_unstemmed Риси епохи неоліту в музичному фольклорі
title_short Риси епохи неоліту в музичному фольклорі
title_sort риси епохи неоліту в музичному фольклорі
topic музичний фольклор
обрядовий фольклор
неоліт
солярний цикл
річне календарне коло
наспів
url http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/269554
work_keys_str_mv AT anatolíjívanicʹkij risiepohineolítuvmuzičnomufolʹklorí