Експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття
Мета статті – проаналізувати експериментальні напрями й теоретичні концепції в дизайні архітектурного середовища другої пол. XX ст., які відображали зміни в політичній, соціальній та культурній сферах. Результати дослідження. У дослідженні проаналізовано експериментальні напрями в дизайні архітек...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2023-06-01
|
| Series: | Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/282473 |
| _version_ | 1797792468321697792 |
|---|---|
| author | Олег Боднар |
| author_facet | Олег Боднар |
| author_sort | Олег Боднар |
| collection | DOAJ |
| description |
Мета статті – проаналізувати експериментальні напрями й теоретичні концепції в дизайні архітектурного середовища другої пол. XX ст., які відображали зміни в політичній, соціальній та культурній сферах.
Результати дослідження. У дослідженні проаналізовано експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища, які виникли в другій пол. XX століття в Україні. Зазначено, що деякі з цих напрямів відображалися в проєктуванні нових будівель, міст, архітектурних комплексів. З’ясовано значення експерименту та форми його реалізації в архітектурі та дизайні зазначеного періоду. Закцентовано увагу на таких експериментальних напрямах, як переосмислення геометричних просторових уявлень та просторової концепції в теорії й практиці дизайну; застосування геометрії у формотворчій практиці дизайну та архітектури; розвиток практики кінетичного формотворення; поширення експериментального проєктування; розвиток напряму біоніки в експериментальній творчості та дослідженнях 1960–1980-х рр. Було обґрунтовано, що процеси розвитку архітектури та дизайну в Україні протягом другої пол. ХХ століття відбувалися в тісному зв’язку зі світовими тенденціями цих часів. Проведено порівняння з проєктною творчістю відомих зарубіжних дизайнерів, таких як Річард Фуллер, Едуардо Піньєро та Доналд Хембідж.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні історичних закономірностей розвитку архітектури й дизайну другої пол. XX століття, у висвітленні експериментальних напрямів дизайну того періоду та їхнього зв’язку зі світовими тенденціями розвитку художньо-проєктної діяльності.
Висновки. Аналіз розвитку дизайну архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття здійснюється в цьому дослідженні через призму поняття «експеримент». Експеримент завжди був та є невід’ємним аспектом людської діяльності в усіх її різновидах. Виявлено, що за умов, коли творчий процес не зазнає якихось сторонніх впливів, зокрема ідейно-політичних, експеримент є органічним складником архітектурно-дизайнерської системи формоутворення. Обґрунтовано, що багатоманітний пошуковий рух, що здійснювався у творчому середовищі радянської доби, був взаємозв’язаним. Творчі та концептуальні досягнення цих експериментальних пошуків були на рівні світових досягнень у подібних напрямах. Однак «експериментально-пошукова лабораторія» радянського періоду була надто відірвана від реального життя, орієнтувалася на формальні засади, ідеї та принципи речей, замість конкретних предметів чи їх проєктів у завершеному вигляді. Дослідження також показало, що технологія формотворчості та формально-естетична мова архітектури та дизайну мають невичерпні резерви зовнішнього збагачення. Активні стикові пошуки, які тривали протягом відносно короткого періоду, показали цей потенціал. Одним із основних наслідків діяльності радянської «експериментально-пошукової лабораторії» була підтверджена потреба реалізації певних функцій умовами обмежень, що характеризували «живий» процес формоутворення предметно-просторового середовища. Виявлено, що експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття відображали широкий спектр змін у суспільстві, культурі та політиці. Вони впливали на розвиток архітектурного середовища, створюючи нові інноваційні підходи до проєктування та будівництва, а також відображали національну ідентичність та культурну спадщину українців.
|
| first_indexed | 2024-03-13T02:33:30Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-c2795e1036334341985769bb8ba3fbe4 |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2410-1176 2616-4183 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-03-13T02:33:30Z |
| publishDate | 2023-06-01 |
| publisher | Kyiv National University of Culture and Arts |
| record_format | Article |
| series | Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство |
| spelling | doaj.art-c2795e1036334341985769bb8ba3fbe42023-06-29T11:16:48ZengKyiv National University of Culture and ArtsВісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство2410-11762616-41832023-06-014810.31866/2410-1176.48.2023.282473Експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століттяОлег Боднар0Національний університет «Львівська політехніка» Мета статті – проаналізувати експериментальні напрями й теоретичні концепції в дизайні архітектурного середовища другої пол. XX ст., які відображали зміни в політичній, соціальній та культурній сферах. Результати дослідження. У дослідженні проаналізовано експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища, які виникли в другій пол. XX століття в Україні. Зазначено, що деякі з цих напрямів відображалися в проєктуванні нових будівель, міст, архітектурних комплексів. З’ясовано значення експерименту та форми його реалізації в архітектурі та дизайні зазначеного періоду. Закцентовано увагу на таких експериментальних напрямах, як переосмислення геометричних просторових уявлень та просторової концепції в теорії й практиці дизайну; застосування геометрії у формотворчій практиці дизайну та архітектури; розвиток практики кінетичного формотворення; поширення експериментального проєктування; розвиток напряму біоніки в експериментальній творчості та дослідженнях 1960–1980-х рр. Було обґрунтовано, що процеси розвитку архітектури та дизайну в Україні протягом другої пол. ХХ століття відбувалися в тісному зв’язку зі світовими тенденціями цих часів. Проведено порівняння з проєктною творчістю відомих зарубіжних дизайнерів, таких як Річард Фуллер, Едуардо Піньєро та Доналд Хембідж. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні історичних закономірностей розвитку архітектури й дизайну другої пол. XX століття, у висвітленні експериментальних напрямів дизайну того періоду та їхнього зв’язку зі світовими тенденціями розвитку художньо-проєктної діяльності. Висновки. Аналіз розвитку дизайну архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття здійснюється в цьому дослідженні через призму поняття «експеримент». Експеримент завжди був та є невід’ємним аспектом людської діяльності в усіх її різновидах. Виявлено, що за умов, коли творчий процес не зазнає якихось сторонніх впливів, зокрема ідейно-політичних, експеримент є органічним складником архітектурно-дизайнерської системи формоутворення. Обґрунтовано, що багатоманітний пошуковий рух, що здійснювався у творчому середовищі радянської доби, був взаємозв’язаним. Творчі та концептуальні досягнення цих експериментальних пошуків були на рівні світових досягнень у подібних напрямах. Однак «експериментально-пошукова лабораторія» радянського періоду була надто відірвана від реального життя, орієнтувалася на формальні засади, ідеї та принципи речей, замість конкретних предметів чи їх проєктів у завершеному вигляді. Дослідження також показало, що технологія формотворчості та формально-естетична мова архітектури та дизайну мають невичерпні резерви зовнішнього збагачення. Активні стикові пошуки, які тривали протягом відносно короткого періоду, показали цей потенціал. Одним із основних наслідків діяльності радянської «експериментально-пошукової лабораторії» була підтверджена потреба реалізації певних функцій умовами обмежень, що характеризували «живий» процес формоутворення предметно-просторового середовища. Виявлено, що експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття відображали широкий спектр змін у суспільстві, культурі та політиці. Вони впливали на розвиток архітектурного середовища, створюючи нові інноваційні підходи до проєктування та будівництва, а також відображали національну ідентичність та культурну спадщину українців. http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/282473дизайн архітектурного середовищапрактики дизайнуісторія дизайнуекспериментекспериментальне проєктуванняконцепція простору |
| spellingShingle | Олег Боднар Експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство дизайн архітектурного середовища практики дизайну історія дизайну експеримент експериментальне проєктування концепція простору |
| title | Експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття |
| title_full | Експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття |
| title_fullStr | Експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття |
| title_full_unstemmed | Експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття |
| title_short | Експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в Україні другої пол. XX століття |
| title_sort | експериментальні напрями в дизайні архітектурного середовища в україні другої пол xx століття |
| topic | дизайн архітектурного середовища практики дизайну історія дизайну експеримент експериментальне проєктування концепція простору |
| url | http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/282473 |
| work_keys_str_mv | AT olegbodnar eksperimentalʹnínaprâmivdizajníarhítekturnogoseredoviŝavukraínídrugoípolxxstolíttâ |