ХАОС ВІЙНИ ТА КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ: ТИПОЛОГІЧНІ ДОМІНАНТИ ОПОВІДІ ПРО ТРАВМУ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Представлено дослідження феномену оповіді про травму в сучасній українській літературі – на матеріалі творів, присвячених російсько-українській війні. У центрі уваги дослідження – два приклади: медіапроєкт "Ще один день: щоденники війни" та повість-казка Олександра Михеда "Котик, Півн...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Taras Shevchenko National University of Kyiv
2023-07-01
|
| Series: | Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://philology-journal.com/index.php/journal/article/view/174 |
| Summary: | Представлено дослідження феномену оповіді про травму в сучасній українській літературі – на матеріалі творів, присвячених російсько-українській війні. У центрі уваги дослідження – два приклади: медіапроєкт "Ще один день: щоденники війни" та повість-казка Олександра Михеда "Котик, Півник, Шафка". Мета статті – проаналізувати атрибутивні ознаки оповіді про травматичні події, уточнити дефініцію "роман травми", проаналізувати жанрові особливості оповіді про травматичні події, які з'являються в сучасній українській літературі. Результати та висновки дослідження. Художні практики осмислення російсько-української війни формують у контексті двох тенденцій. Перша тенденція – неореалізм як особливий спосіб відтворити правду про травму, хаос війни, документальність і вражаючі факти. Друга – змалювання фундаментальних змін ідентичності персонажів. Це актуалізує жанр роману травми в сучасній українській літературі. Жанр роману травми можна описати як оповідь про події напередодні, під час чи після травматичних подій (війна, міграція, руйнування родини, насильство, геноцид та ін.). У таких творах розказана історія персонажа як свідка чи жертви травматичних подій, описано екзсистеційний конфлікт між життям і смертю завдяки принципам я-оповіді, родинної історії, фрагментарній оповіді й ін. Документальність і художня вигадка, відтворені образи-символи, запозичені з масмедіа, що стали невіддільною частиною колективного травматичного досвіду. Це особливий тип осмислення травматичної події – у момент Катастрофи, коли криза ідентичності персонажів показана як подолання мовчання та створення індивідуальної історії, вписаної у колективну історію. На появу таких проєктів, як "Ще один день: щоденники війни", терапевтичної повісті-казки "Котик, Півник, Шафка" впливали екстралітературні чинники, зокрема масмедіа, і це визначає їхню типологічну своєрідність: у них поєднано колективне переживання травми з індивідуальними історіями про зміну ідентичності й долання наслідків травматичних переживань, формування мови перемоги. |
|---|---|
| ISSN: | 1728-2659 2709-8494 |