| Summary: | У спільності українських вчених-адміністративістів й досі нема сталих і остаточно сформованих позицій щодо структури та системи адміністративного права. Традиційним є поділ галузі на Загальне та Особливе. У спадщину від радянської доби українській науці дістався погляд на Особливу частину як на сукупність знань про організаційні та правові засади державного управління в галузях життєдіяльності (зазвичай, економіки, соціально-культурній та адміністративно-політичній).
Пошук нової моделі структури (системи) адміністративного права в Україні почався ще на етапі бурхливого розвитку законодавства та концептуальних основ, закладених у парадигму відносин між державою та приватною особою.
І якщо стосовно структури та наповнення Загальної частини можемо визначити досягнення консенсусу з боку фахівців з адміністративного права, то щодо Особливої частини не спостерігається навіть серйозних дискусій. Натомість, саме ця частина адміністративного права має прикладний характер, ознайомлення з нею дозволяє здобувачам освіти – майбутнім правникам – так ми мовити «приміряти» загальні положення та принципи галузі на спеціальне законодавство.
|
|---|