| Summary: | У цій науковій статті подано дослідження проблеми невизначеності понятійно-категоріального апарату с сфері доброчесності судді в сучасній системі законодавства.
Зазначено, що у сучасному правовому розумінні доброчесність суддів являє собою фундаментальний етичний та нормативний аспект, що визначає високий стандарт професійної поведінки суддів у контексті реалізації судової влади. Цей принцип включає в себе не лише безпристрасність (неупередженість) та об'єктивність судді у прийнятих рішеннях, але його й здатність до саморефлексії, етичної свідомості та незалежності від впливу зовнішніх факторів.
Понятійно-категоріальний апарат є основною складовою юридичної техніки, яка сприяє точному та чіткому вираженню правових норм та забезпечує їх ефективну реалізацію в суспільстві. В праксіологічному аспекті питання доброчесності суддів виникали у багатьох випадках, коли компетентні інстанції не підтверджували належного рівня доброчесності судді чи кандидата на цю посаду. Вказане зумовлено сутнісними проблемами недосконалості законодавства, оскільки поняття «доброчесності» в законодавстві не є чітким. Правова система та система законодавства повинна володіти та оперувати чіткими та однозначними термінами для уникнення непорозумінь та двозначних тлумачень чи рекомендацій щодо інтерпретації норм.
Основні ознаки (характеристики) доброчесності суддів включають, на нашу думку, наступні: неупередженість та об'єктивність, незалежність судді, що є фундаментальним принципом судової діяльності, що забезпечує його відданість використанням закону та результатом впливу зовнішніх факторів, які можуть виявляти об'єктивний розгляд справи; чесність і бездоганність; високий рівень знання та компетентність; належний рівень професійної етики; можливість нести громадську, правову та моральну відповідальність.
|
|---|