| Summary: | У статті здійснено аналіз положень Закону України «Про адміністративну процедуру» з точки зору змін в адміністративних провадженнях для осіб , які безпосередньо беруть участь у роботі за загальною адміністративною процедурою. З'ясовано, що до ухвалення Закону України «Про адміністративну процедуру» в Україні не існувало загальної адміністративної процедури, проте всі сфери взаємодії держави з громадянами та бізнесом регулювались різними правилами (спеціальними законами, постановами, інструкціями тощо), що призводило до суперечок між різними законодавчими актами. Визначено побудову системи процедурного законодавства. Наголошено на тому, що процедура взаємодії має стати уніфікованою, ефективною, орієнтованою на потреби громадян і бізнесу, та прозорою. А запровадження загальної адміністративної процедури наблизить Україну до стандартів Європейського Союзу, адже подібні закони діють у всіх державах членах ЄС як невід'ємна частина права на належне адміністрування.
Доведено, що Закон України «Про адміністративну процедуру» застосовуватиметься до проваджень, які виникають під час виконання інспекційних повноважень у сфері контролю та нагляду, а також у сфері надання адміністративних послуг ( у сфері реєстрації бізнесу, нерухомості, видачі дозволів, сертифікатів, ліцензій). Обґрунтовано висновок, що Закон України «Про адміністративну процедуру» наділяє приватних осіб реальними можливостями доводити власну позицію під час вирішення зазначеного кола питань.
У процесі розгляду новел законодавства здійснено спробу ідентифікувати проблемні аспекти, що потребують врегулювання. Зокрема, йдеться про відсутність відповідної інформаційної та професійної підтримки осіб які безпосередньо беруть участь у роботі за загальною адміністративною процедурою. Здійснені узагальнення дали змогу надати рекомендації адміністративним органам та їх працівникам, які мають забезпечувати справедливе і законне вирішення справ для плідної реалізації своїх повноважень.
|
|---|