| Summary: | Предметом дослідження є взаємодія і перетин ідеологій у медійному дискурсі. На відміну від гомогенного ідеологічного дискурсу радянської преси, західноукраїнська періодика міжвоєння була ідеологічно різновекторною, зокрема на шпальтах часописів пропагувалися й «ліві» ідеї. Спостерігається помітна тенденція в сучасних медійних студіях: дослідники певною мірою ігнорують «комуністичний сегмент» західноукраїнської преси міжвоєнного періоду, цим зумовлена актуальність нашого дослідження. Усвідомлюючи, що комуністичний рух не був масовим на західноукраїнських землях у міжвоєнний період, візьмемо до уваги пресу комуністичних організацій і задля об’єктивності, і з огляду на те, що варто дослідити моделі перетину комуністичної ідеології та фемінізму, що становить новизну дослідження. Мета статті — дослідити специфіку взаємодії фемінізму і комунізму в західноукраїнському медійному дискурсі 1920–1930‑х років на матеріалі комуністичних часописів. Для аналізу обрано тижневики «Наша земля» і «Сель-Роб», які репрезентували комуністичний ідеологічний дискурс Західної України. У методологічному аспекті плідним є поєднання критичного дискурс-аналізу з феміністичною критикою. Результати дослідження. У комуністичних часописах переймалися питанням, як залучити українок до партійних лав. Комуністична ідеологія наклала свій відбиток і на проблематику публікацій, і на стилістику їхнього викладу. Ключовими проблемами, висвітлюваними в західноукраїнських комуністичних часописах, були безробіття жінок, низька кваліфікація робітниць, тяжкі умови й низька оплата праці. При цьому лише дописувачки-жінки звертали увагу на гендерний аспект таких проблем, наприклад на гендерну диспропорцію в заробітній платні чоловіків і жінок. Очевидною була політична та ідеологічна орієнтація західноукраїнських комуністичних газет на Радянський Союз і московський більшовизм. Пропагандистські матеріали про успіхи в СРСР у вирішенні «жіночого питання» регулярно з’являлися на сторінках газет західноукраїнських комуністів. Публікації, присвячені проблемам жіноцтва, були феміністичними за авторськими інтенціями, ідейними акцентами, інтерпретацією фактів. Проте дискримінація жінок пояснювалася насамперед несправедливим соціально-економічним устроєм. Читачок переконували, що необхідно революційним шляхом позбутися його, встановити пролетарську владу — й одразу припиниться гендерна дискримінація, а всі жіночі прагнення реалізуються самі собою. Ідею класової боротьби закладали в усі публікації, які стосувалися жіноцтва, особливо це було помітно в полемічних статтях, у яких викривали та засуджували політичних конкурентів. Попри феміністичні інтенції в матеріалах комуністичних часописів чи не найбільше критикували активісток «Союзу Українок» як головних ідеологічних конкуренток у боротьбі за українську жінку.
|
|---|