Духовенство українських єпархій Російської Православної Церкви в духовно-національному відродженні (1907-1914 рр.)
Після Першої російської революції 1905-1907 рр. в українських єпархіях Російської Православної Церкви (РПЦ) відбувається активізація і радикалізація церковно-реформаторського руху. Представники українського православного духовенства висувають на порядок денний вимоги демократизації релігійного житт...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
2020-12-01
|
| Series: | Історико-політичні проблеми сучасного світу |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://mhpi.chnu.edu.ua/index.php/issues/article/view/261 |
| Summary: | Після Першої російської революції 1905-1907 рр. в українських єпархіях Російської Православної Церкви (РПЦ) відбувається активізація і радикалізація церковно-реформаторського руху. Представники українського православного духовенства висувають на порядок денний вимоги демократизації релігійного життя, відокремлення церкви від російської імперської держави, повернення до принципів соборності в її управлінні, тощо. В українській періодиці, суспільному житті, у виступах патріотично-налаштованих священиків розгорнулася активна агітація за масове запровадження української мови у світське та духовне життя. Важливим здобутком патріотично налаштованого духовенства стало рішення Подільського єпархіального з’їзду про звернення до Св. Синоду та отримання від нього дозволу на запровадження у Подільській духовній семінарії предметів з української мови, літератури та історії України. Церковно-реформаторський рух досліджуваного періоду сформував основу і необхідні кадри для активної боротьби за автокефалію української православної церкви, яка реалізувалася в роки Української революції 1917-1921 рр.
|
|---|---|
| ISSN: | 2519-4518 2617-2372 |