Пренатальні, перинатальні та неонатальні фактори ризику народження дітей з епілептичними енцефалопатіями
Негативний вплив перинатальних факторів на мозок може відігравати значну роль в етіопатогенезі епілептичних нападів у дітей раннього віку та в розвитку епілептичних енцефалопатій (ЕЕ). Мета - вивчити особливості перебігу пренатального та неонатального періодів у дітей раннього віку з ЕЕ для подал...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2023-12-01
|
| Series: | Український журнал Перинатологія і педіатрія |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ujpp.med-expert.com.ua/article/view/298679 |
| Summary: | Негативний вплив перинатальних факторів на мозок може відігравати значну роль в етіопатогенезі епілептичних нападів у дітей раннього віку та в розвитку епілептичних енцефалопатій (ЕЕ).
Мета - вивчити особливості перебігу пренатального та неонатального періодів у дітей раннього віку з ЕЕ для подальшого формування груп ризику дітей, які потребують активного спостереження.
Матеріали та методи. Проаналізовано пренатальні та неонатальні особливості анамнезу 157 дітей з ЕЕ та їхніх матерів. Дітей поділено на три групи: I група - діти з ЕЕ, які мали дебют епілептичних нападів у віці до 1 року (n=75); II група - діти з ЕЕ, які мали дебют епілептичних нападів у віці від 1 року (n=44); III група - діти з епілептиформними та розвитковими енцефалопатіями (ЕРЕ) (n=38).
Результати. Перебіг вагітності в матерів дітей з ЕРЕ характеризувався високою частотою ранніх гестозів, загрози переривання в другій половині вагітності та багатоводдя (28,9%, 31,6%, 23,7%, відповідно). Частина (31,6%) дітей з ЕРЕ народилися передчасно, 21,1% - шляхом екстреного кесаревого розтину. Пологи в матерів дітей з ЕРЕ характеризувалися патологічним перебігом (44,7% випадків), слабкістю пологової діяльності та тривалим безводним періодом (36,8% і 28,9%, відповідно), народженням дитини з дистресом (21,1%). Перебіг неонатального періоду в дітей з ЕРЕ характеризувався вищою частотою розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (23,7%) порівняно з дітьми з іншими формами ЕЕ. У дітей I групи частіше спостерігалися синдроми рухових порушень (20,0%) та м’язової гіпотонії (17,3%).
Висновки. Встановлено обтяжливі фактори акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезу в жінок, перебігу пренатального та неонатального періодів життя. Ці фактори можуть бути підґрунтям для формування ЕЕ та ЕРЕ в дітей. Серед них - гестози, патологія плаценти, зміна кількості навколоплодових вод під час вагітності, патологічні пологи, синдром пригнічення центральної нервової системи та судомний синдром у немовлят. Отримані дані сприятимуть формуванню груп дітей високого ризику, які потребують активного спостереження.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2706-8757 2707-1375 |