| Summary: | Стаття присвячена проблемам психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, а саме формуванню психологічного складника їх здоров’язбережувальної компетентності. Актуальність проблеми зумовлена зростаючою увагою до введення вже на першому курсі у навчальний процес людинознавчих дисциплін, які орієнтовані на формування здоров’язбережувальної компетентності студентів, складником якої є саме збереження, зміцнення та відновлення власного психічного здоров’я задля ефективного саморозвитку та власного професійного зростання як майбутнього педагога. У статті висвітлено результати теоретичного дослідження з метою узагальнення відповідних теоретичних джерел та виокремлення власного системного підходу до вивчення психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів. Подано короткий теоретичний огляд сучасних досліджень з питань формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх педагогів. Проаналізовано різні підходи до інтерпретації поняття «здоров’язбережувальна компетентність», охарактеризовано її складники. Виокремлено власний системний підхід до вивчення психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх вихователів та вчителів початкових класів на основі критеріїв - когнітивного, мотиваційно-ціннісного, діяльнісного та рефлексивного. Визначені та охарактеризовані показники кожного з цих критеріїв, а також прописано рекомендований діагностичний інструментарій для їх вивчення. Здійснено характеристику рівнів сформованості психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів (високий, середній та низький), що ґрунтується на ступені прояву показників кожного з виокремлених критеріїв вивчення психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності студентів. Висвітлено перспективи щодо організації подальшого емпіричного дослідження психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності студентів-першокурсників педагогічних спеціальностей
|
|---|